Після весілля телефонує брат і розповідає: «Вето, я сам отетерів. Вона змінюється, як тільки залишається зі мною наодинці. Я в неї закохався саме в ніжну, а тут ось воно вилізло!»

Мій брат працює начальником одного з відділів у великому банку. Завжди добре заробляв. Купив однушку, здавав її в оренду, продовжував відкладати гроші. Допомагав нашим дідусеві з бабусею, своїй мамі. Він спокійний, тихий, завжди в собі, не дуже балакучий. І тут він одружився.

Дівчина чудова – ніжна, лагідна. Я була рада за нього. На кожній нашій зустрічі говорить пошепки, ласкаво, радиться з братом у всьому. А брат розповідає, коли телефонуємо один одному, як вона йому вдома щодня влаштовує істерики з криками і вимагає одружуватися і купити квартиру. Я Саші кажу: «Ти чого наговорюєш на неї, які істерики, вона не така. Вона і голос-то підвищити не зможе». На що брат відповідає: «Ветік, я сам отетерів. Вона змінюється, як тільки залишається зі мною наодинці. Я в неї закохався саме в ніжну, а тут ось воно вилізло!»

Проте, через 2 роки стосунків вони одружилися. Діамант на пальці величезний, біле плаття – краса! Відразу після весілля брат дзвонить мені за порадою.

– Вет, я от думаю – купувати нову квартиру чи ні? Мені пропонують контракт в Європі, можливо, переїдемо. Але Катя просить все одно зараз купити, так спокійніше.

– Сашо, якщо ви тут залишитеся і дітей плануєте, то бери вторинку, відразу роби ремонт і живіть в ній, а якщо їхати – я сенсу не бачу.

Він вирішив купувати. Взяли трьошку, нову, в новому районі, ремонт робити ще не скоро. Іпотека дорогуща. Катя Саші запропонувала пожити у її батьків. Не хоче вона в орендованій однокімнатній тулитися. Звикла до розкоші. А заодно й іпотеку раніше виплатять. Тут брат чомусь радитися зі мною не став і вони з’їхалися. Дзвонить через півроку.

– Ветік, можна я у тебе кілька днів переночую, потім до друга переїду.

– Звичайно можна. Ми на дачі, ключі візьми у сестри, у Али (наша третя) у неї запасні. Живи кілька тижнів. А що сталося???

– Уявляєш, я у Каті попросив грошей зайняти до зарплати, щоб кредит заплатити. Вона дала, а мені в той же день аванс нарахували. Я їй повертаю і кажу «тримай назад, все ок, я сам впорався, спасибі». А вона мені: «Ага! Не хочеш від мене допомогу приймати, щоб потім квартиру цю забрати? Щоб мені сказати, що я не брала участі в цьому»?!

Саша сторопів. Де логіка? Вони вже сім’я, квартира спільна вже як не крути. Він для неї її і купив. Почався скандал. Підключилася її мама. В результаті Сашу обзивають усіма нецензурними словами і виганяють з дому. Тут ще цей карантин нагрянув, він, поки ми на дачі, так і живе у нас вже 2 місяці. З дружиною помиритися ніяк не можуть. Постійно починають через батьків сваритися.

Саша орендував однушку неподалік від квартири нової, буде ремонт робити. А я ось думаю – може ну його такі стосунки? Через квартиру якусь дружина його готова стосунки зруйнувати. Ще й на сторону батьків стає. Я вважаю, що своя нова сім’я важливіше – тобі з нею ще до кінця днів своїх жити.

Скоро ось переїжджати йому в однушку цю, кличе Катю з собою. Чи варто?

Фото ілюстративне з вільних джерел