Мій хлопець зробив мені пропозицію. Але я вагаюся. Мені 24 роки, а він старше на 12 років.
Як людина він хороший, але поки що весь у боргах, виплачує кредит на житло і машину. На мій погляд, він зовсім не вміє розпоряджатися грошима, хоча непогано заробляє – гроші у нього йдуть крізь пальці, він марнотрат і не вміє планувати, оптимізувати витрати. Такі великі розтрати з приводу і без нього.
Мені він не дає можливості радити, як витрачати його гроші, тому що вважає, що я не можу краще знати, як розпоряджатися ними, якщо сама таку суму не заробляю. Але ж після весілля це будуть наші спільні гроші, вірно? Або у нього вони будуть його особисті, а мені доведеться випрошувати на кожну дрібницю і звітувати про витрати «його грошей»?
У мене вища освіта, але хорошої роботи, а значить, і відповідних заробітків, поки немає. Я працюю, шукаю щось краще. Але думаю що все попереду, я ж молодий спеціаліст а досвід приходить з роками. Буде і в мене хороша робота і достойна зарплата.
Я не знаю, чи варто виходити заміж за людину з таким до мене ставленням. Він не скупий, дає гроші на одяг, посиденьки з подругами в кафе, але не багато і вимагає звіту, як саме я витратила гроші. Я не звикла до такого відношення до себе! Я молода, красива, люблю їздити на екскурсії і відпочивати, хоча розумію, що сама на все це не заробляю.
В майбутньому я хочу також подорожувати, побачити світ, але у мого майбутнього чоловіка (якщо я погоджуся, звичайно) плани зовсім інші: розвивати свій бізнес, народжувати дітей і будувати заміський будинок. Це все дуже розмиті плани, незрозуміло, коли все це буде і чи буде взагалі, а час йде.
Боюся помилитися, виходячи заміж за нього, боюся жити в вічних боргах і стати домогосподаркою. Допоможіть, будь ласка, порадою, що робити? Чи варто приймати пропозицію?
Фото pixabay.com
