Не всі б так могли вчинити та відмовитись від коханого хлопця, та ще й напередодні весілля. А от моя подруга Ліля змогла, а причина яка послужила цьому, ще більше здивувала. Ліля була щасливою дитиною, вона росла в люблячій, повноцінній сім’ї. Спочатку вони жили в селі а потім коли батько знайшов хорошу роботу в районі, то вони переїхали.
На перших порах вони винаймали житло, потім придбали однокімнатну квартиру, а ще пізніше і трьохкімнатне помешкання було їм по гаманцю. І все здавалося було добре, аж поки одного дня батько не повернувся пізно ввечері та повідомив що його обікрали. Той день він якраз отримав зарплату та премію, і крім того забрали ще телефон.
Так як батько був єдиним годувальником сім’ї вся сім’я лишилася без копійки. Ледве перебилися якось той місяць, та й родичі з села продуктами допомогли. Але наступного місяця історія повторилася, і на наступний також. Мати Лілі сказала, що вже хватить і пора звернутися до органів правопорядку.
Та батько був проти, говорив, що то марна справа. Після того якийсь час було спокійно. Але потім батько все частіше повертався додому пізно. Так почалися вдома сварки. Чоловік замість зарплати приносив якісь дрібні подарунки сім’ї. А пізніше взагалі приходив вже і без подарунків і без грошей.
І взагалі мати Лілі стала помічати, що пропадають речі з квартири. Жінка не витримала і вирішила піти на роботу до чоловіка. Та прийшовши її там повідомили що він уже півроку як не працює. Матері Лілі перед очима наче попливло. Вона зрозуміла що він обманює і вирішила за ним простежити.
І так вона вияснила що він повсякчас пропадав у закладах. Звісно того дня мати Лілі влаштувала батькові відверту розмову і поставила умову: або він зав’язує з цим або геть. Так не дочекавшись змін за два тижні вона виставила чоловіка з речами з квартири. Цього не було і такого дня щоб вона не повчала Лілю, щоб та собі вибирала хорошого простого хлопця, а головне не азартного. Як тільки у подруги появився перший хлопець, то її мати одразу почала перевіряти та цікавитись хто він такий, чим займається.
Одного разу коли вони сиділи втрьох на кухні, то Володя розповів, як він любить висоту, ходити з друзями в гори, а якщо не виходить то може просто вилізти на дах будинку і пройтися по краю. Від цього він отримує велике задоволення.
Мати Лілі одразу нічого не відповіла тільки усміхнулася. Але коли хлопець пішов вона категорично сказала до доньки, що він її не пара, що він може таке “вчудити”, що вона потім буде тільки переживати. Ліля після цього пробувала поговорити з Володею, та щоб він відмовився від свого хобі. Проте, хлопець запевнив дівчину, що він все розуміє, що можна, а що не можна, ризикувати сам не любить.
Після цього Ліля розповіла все матері, однак все одно було неспокійним, вона побачила в очах Володі той блиск і запал, який бачила у свого чоловіка, коли він говорив про ігри та ставки. Та все одно Ліля з Володею зустрічалася. Який час минув, вони навіть призначили дату весілля. І коли до цієї самої дати лишався тільки місяць і все було замовлено, то Володя на три дні був пропав. Ліля дуже хвилювалася, подзвонила до коханого а той сказав що його найкращий друг потрапив у неприємну ситуацію, проте не уточнив.
Дівчина вийшла до кухні, щоб розповісти матері, яка якраз сиділа і дивилася новини. І тут якраз показували сюжет про декількох хлопців. Вони були без будь-якої страховки, і тут мати Лілі впізнала Володю і сказала до дочки. Та й справді підійшла ближче до телевізора придивилася і теж впізнала коханого. В сюжеті якраз йшлося що один із цих хлопців зірвався і впав донизу. Ліля миттю взяла телефон Та подзвонила до Володі. Вона спитала його чи це він був там, і той що зірвався чи є тим самим його другом?
Хлопець одразу промовчав, однак все-таки признався. Почувши це Ліля сказала йому: ” Ну тоді прощай, весілля ніякого не буде”. Як після цього Володя не пояснював і не просив пробачення у Лілі та її матері, але подруга так більше з ним навіть і не поговорила.Тільки тоді ще Володя сказав: ” А як же гроші які ми вклали в весілля, їх нам не повернуть.Тож ми зобов’язані одружитися”.
Та Ліля так відповіла йому: “Нехай ми з матір’ю краще гроші втратимо, але своє життя я не хочу змарнувати”.
Автор: Нінель
