fbpx

Подруга підбурювала Жанну: “Хапай хлопця, не сподобається то розлучитесь”. Ніхто не знав, що той хлопець уже в шлюбі та двоє діточок має. Жанну чекало не просте життя попереду

Подруг у Жанни завжди було багато, а от з особистим життям якось не складалося. Хлопці звикли бачити у Жанні свого друга, вони з задоволенням брали її на рибалку розповідали про своїх дівчат.

Мама дівчини завжди казала, що вона залишиться в дівках, як так буде поводитись, а батько захищав доньку казав, що вона серйозна дівчина а не схожа на тих вертихвісток. Жанна ніколи не задумувалась над тим чому квіти дарують дівчатам постійно, а їй навіть на день народження ніхто не подарував.

Коли Жанна поїхала далеко від рідного дому ситуація зовсім не змінилася. Навіть куди закинула доля після навчання залишилася вірною своїм вподобанням, які більше підходили для хлопців.

Хоча разом з тим була дуже акуратною, гарно одягалася, але не фарбувалася і волосся не накручували, як інші дівчата.

Після трьох років столичного життя Жанна повернулася додому. Тут і прийшов її лист від подруги дитинства. Після технікуму Іванка вийшла заміж і поїхала в інше місто. І покликала до себе Жанну у гості, а як сподобається то нехай лишається.

Дівчина погодилась і поїхала. Там дівчина відразу знайшла роботу,  їй дали кімнату в гуртожитку. Жанна дуже раділа цьому, адже тепер вона сама собі хазяйкою стала. А подруга Іванка все жартувала готуйся Жанно до весілля. Але про весілля Жанна навіть не мріла, вся її енергія йшла в роботу і місцеву самодіяльність.

Проте, кавалери на Жанну таки звертали увагу, у дівчини з’явився постійний залицяльник Тарас. Подруга Іванка підбурювала Жанну: “Хапай хлопця, не сподобається то розлучитесь. От і все”.

Жанна і наважилась, подали заяву, дівчина написали листа рідним, чекаємо, приїжджайте. Але весілля довелося відмінити два дні перед подією Тарас загубив паспорт, а інший треба було робити в іншому місці там де прописаний був.

Хлопець поїхав оформляти документи, а ввечері до Жанни зазирнув Тараса друг і розповів цікаву історію, що у Тараса в іншому місті є інша жінка і дві доньки.

А сам Тарас їх дуже любить, а тут живе тому що знайшов роботу, а сім’ю свою ніколи не кине. Жанна не хотіла вірити цим балачкам та вирішила приїде Тарас все йому розповість та спитає його сама.

Коли коханий повернувся Жанна нагодувала його смачним обідом та прямо спитала. Тарас підтвердив, та попросив щоб дівчина трохи почекала що обов’язково розлучиться і вони одружаться.

Але Жанна йому не змогла пробачити та вигнала. Виходячи з кімнати Тарас вигукнув: ” А щоб ти ніколи заміж не вийшла”.

Його слова виявилися пророчими, серйозних кавалерів у житті Жанни більше не було. Сама вона почала триматися осторонь чоловіків, надаючи перевагу самотності.

Коли жінці виповнилося 60 років, вирішили якщо вже зовсім важко буде то поїде доживати до брата свою старість. От тут і з’явився у житті Жанни Андріївни кохання сусід Віталій Олегович.

Познайомилися біля під’їзду, Він допоміг жінці занести сумки, а потім так у гості заходити. Декілька місяців вони ходили в гості одне до другого, аж поки Віталій Олегович не зважився попросити Жанну Андріївну вийти за нього заміж.

Жінка не відповіла але пообіцяла подумати. Доля підготувала ще один сюрприз для Жанни. З’явився ще один кавалер, колишній колега по роботі Іван Степанович, з яким жінка випадково зустрілася у черзі в магазині.

Тепер до Жанни Андріївні “за графіком” заглядали аж два кавалери. Однак жінка відразу їм сказала, що ні за кого заміж не піде, навіть не пропонуйте, а дружити можемо.

Женихи ревнували один до одного, навіть до бійки доходило.

Читайте також: За крок до весілля, все пішло не так, нареченого наче підмінили. Один випадок зіпсував всі її плани та весілля

А потім у них утворився “любовний трикутник”: разом гуляли, святкували дні народження та іменини.

Таке кохання на трьох тривало майже 5 років. Обох чоловіків діти забрали до себе жити а Жанна Андріївна знову лишилася сама.

Жінка з ними листується, вони запрошують її в гості, а вона їх. Але ніяк не можуть зібратися.

А вечорами, коли сидить сама вдома, згадує їхнє тріо та й сльози навертаються. Однак брат кличе до себе, то ж жінка таки думає поїхати.

Автор: Нінель. Передрук заборонено.

You cannot copy content of this page