Це мій другий шлюб. У першому шлюбі, колишній чоловік пішов від мене до іншої жінки. Я тоді залишилася з чотирирічним синочком на руках. Дякую моїм батькам, підтримували нас, як могли.
Можна сказати повністю взяли виховання і утримання свого онука на себе. Він майже весь час перебував у них. А мені мій тато купив квартиру і зробив в ній косметичний ремонт. Так що проживала я від них окремо.
Були створені всі умови, щоб я заново влаштувала своє особисте життя. Подружка познайомила мене з другом свого чоловіка. Він пішов проводжати мене додому і залишився на десять років.
Ми одружилися. У нього це теж був другий шлюб. Від першого шлюбу у нього була дочка, яка проживала зі своєю мамою. Дівчинці вже було п’ятнадцять років. На мій погляд, ми жили нормально. Обоє працювали.
Коли були разом, дивилися одні й ті ж фільми, багато сперечалися з різних дрібницях. Їздили разом у відпустку. Допомагали його мамі і доньці, а також моїм батькам.
Перший чоловік аліменти не платив і, напевно, забув, що у нього є син. Загалом, все було добре!
Але в останні три роки мене почали відвідувати неприємні передчуття. У той час моя мама згасала. І я після роботи їхала відразу до неї в лікарню. Втомлювалася сильно і була гірше загнаного коня.
Мені, може, здавалося, що він якось віддалився. Не до того було. Потім мами не стало, і я зависла в депресії. І ось моя подруга сьогодні говорить, що бачила фотосесію однієї дами в інстаграм. Що на багатьох фотках вона з моїм чоловіком. Я теж подивилася і переконалася, що це мій чоловік. Там він весь такий радісний і щасливий, обнімається з якоюсь не дуже молодою товстухою. А мені на відрядження посилався, на складності з робочим проектом. Ось він і проект!
Я знайшла на столі в його кабінеті маленький аркушик паперу, він був розділений лінією згину на дві частини. Перший стовпчик був підписаний почерком мого чоловіка словом «бідність», а другий стовпчик «багатство».
З контексту стало зрозуміло, що я належу до бідності, а моя суперниця до багатства. У другому стояло набагато більше плюсиків. Найбільше мене здивувало, що навпроти слова «кохання» прочерк стояв в двох колонках.
Він прийшов додому, я не витримала і пред’явила йому все. Він не заперечував, навпаки зрадів, що я цю тему підняла. Сказав, що я особа без амбіцій, а він безбідно пожити хоче. Що з тією жінкою йому у всіх сенсах цікавіше, а мені він може тільки сказати спасибі за десять років життя. Ось і другий мій шлюб розпався.
Сиджу одна і не можу зрозуміти, що мені робити далі.
