fbpx

Подивилася я на себе нещодавно у дзеркало і зрозуміла, що не можу далі жити у такому вигляді. Я, звичайно, і раніше собі не подобалася, але останнім часом навіть кур’єру соромно двері відкрити, маску натягую до брів. А насправді, просто запустила себе

Я хотіла діяти за традиційною схемою: стрижка, манікюр, педикюр, маски на обличчя. Остання, до речі, особливо допомагає.

Але натрапила в інсті на безкоштовний вебінар. Космічна жінка ділилася сакральним знанням, як полюбити себе. Адже у житті жінки важливі гармонізація, активація, синхронізація, кульмінація, культивація.

Тому що чоловіки – це цілі, жінки – про простір, коти – про риб, а вебінари – про тонкий план. На нас невблаганно настала ера Водолія, і будь-яка адекватна людина має підвищувати свої вібрації. А людям із низькими вібраціями має бути соромно!

Коротше, аргументи безперечні. Я зрозуміла – мені потрібний цей семінар. Щоправда, повне занурення у ведичний світ жінок коштувало кілька тисяч. Сюзанна обіцяла поєднання зі своєю суттю, стан реалізації та нескінченно гарні процеси. Я не змогла встояти.

Шлях пролягав через спортивний зал початкової школи. До семінару його прикрасили: хустки на стінах, на підлозі килимки. У центрі свічки і всякі дивні предмети: каміння, шпильки, статуетки і навіть щось із кухонного начиння: качалка та сковорода. Теж, мабуть, вираз сакральної жіночої сили.

Пахло пахощами: одеколоном. Загалом було затишно. І жінки одразу мені сподобалися. Усміхнені, блаженні, у вільному одязі. У мене, як виявилося, був бездуховний вигляд: джинси та футболка.

Почали представлятися: Люсьєн – художниця, Офелія – блогерка, Дана – флористка, Коссіопея – дизайнерка. Мені стало соромно, що я якийсь менеджер з продажу, я занервувала і сказала, що працюю майнд б’юті креатором. Сюзанна попросила пояснити. Довелося ліпити, що це професія майбутнього, яка поки що перебуває в розробці.

Спочатку треба було створити сакральне жіноче коло, щоб активувати простір. Ми взялися за руки і хвилин десять мукали, заплющивши очі і думаючи про прекрасне. Я так активувалася, що згадала одне з минулих перероджень, у якому була корова.

Щоб коло запрацювало, його треба було «заземлити». Мабуть, у разі пробивання жіночої енергії на корпус. Для заземлення використовувалася дивна техніка – обмацування природних матеріалів: деревна кора, шишки, сушене листя, щось віддалено схоже на мох. Якби я знала, що це працює, трогала б каштани, що впали біля будинку.

Після активації та заземлення почали підвищувати рівень.

— Тому що високі тантри відчиняються тільки там! — показала Сюзанна на брудну стелю спортивної зали.

Щоб очиститись, ми робили паси, спочатку вниз – ніби змиваючи з себе погане, потім вгору – піднімаючи вібрації на нову висоту.

— Відчуваєте, як ваша енергія зростає та гармонізується?

Усі жінки відчували.

– Я відчуваю море золотої енергії.

– Я відчуваю щастя!

– Я відчуваю баланс!

Я відчувала тільки те, що мене трохи витріщає. Але вдала, що щось піднесене в мене поперло, і навіть сказала:

– Я відчуваю тонкі вібрації Місяця!

Всі дівчатка так на мене подивилися, ніби я воша, що випадково відлетіла з Гагаріним у космос. Ну, гадаю, перебір. Зараз здогадаються та виженуть. Але вони знову блаженно посміхнулися, закивали.

— А зараз ми поринемо в медитацію, відстежуватимемо пробоїни в чакрах і накачуватимемо їх енергією.

Дівчата заплющили очі. А я уявила, як можна накачувати щось у пробоїни – це безнадійна справа. Але чакри, виявилося, треба було латати.

– Зосередьтеся на своєму подиху, – блаженно говорила Сюзанна. – Пройдіться увагою по чакрам, і там, де у вас напруга або дискомфорт – прочистіть подихом і подумки залатайте. Вдих через восьму чакру, видих через пошкоджену.

Мені згадався анекдот про їжака, який навчився дихати одним місцем і задихнувся. Це виявився зовсім не анекдот, а гірка історія дихання через чакри. Сюзанна помітила мої складності і дала пояснення спеціально для мене:

— Повітря ми впускаємо та випускаємо через рот, а енергію та намір – через чакри.

Після цього справа пішла краще. Виявилося, що в мене заблоковано три чакри: Маніпура, Анахата та Вішудха. Хоча, зрештою, здається, теж були проблеми. Це побачила у моєму енергетичному тілі Сюзанна.

Вона поклала на мій фізичний тулуб руки і веліла дихати. Я щосили видихала повітря, але в деякі чакри воно не йшло. Можливо, був не той намір. Сюзанна пояснила, що намір — енергетична нитка, яку треба спочатку виявити.

Поки вона сама гармонізувала мої чакри своєю енергією, заодно пояснюючи просту, як світ, істину, що якщо я хочу й у майбутньому почуватися наповненою, мені треба пройти спеціальний семінар з формування наміру до зцілення та усвідомленого життя.

Після дихання через чакри дівчатка відчули себе сповненими. Я, до речі, теж начебто стала повнішою в духовному сенсі. У буквальному ж дуже хотілося їсти. На щастя, семінар закінчувався, і Сюзанна принесла нам чай та цукати (їх, до речі, змели за п’ять хвилин).

Сюзанна інструктувала, що жінка, яка має сакральні знання, повинна їсти кольорові продукти, тому що колір заряджає енергією чакри.

Насамкінець вона запропонувала записатися на семінар з розкриття чуттєвості, адже всі жіночі проблеми від недостатнього опрацювання кореневої чакри та непрожитої енергії. А такі тілесні практики відкриють нам світ істинних можливостей та духовних насолод.

Так я стала жінкою із сакральними знаннями. Ну, що сказати… Враження, звісно, приємні. Ходжу вулицею, чіпаю дерева, відчуваю, що мої вібрації вищі, ніж у інших. Адже я їм моркву для Маніпури і прикладаю брокколі, бо колір Анахати – зелений.

Думаю сходити на семінар із розкриття чуттєвості. Любитиму себе. А що робити? Іншого виходу немає.

You cannot copy content of this page