fbpx

Подзвонила їй з чужого телефону на наступний день. Кажу, ну що ж, я зрозуміла, немає у мене дочки, виходить. А у тебе матері

З дочкою ми не спілкуємося з минулої зими, – розповідає 57-річна Марія. – І це при тому, що все у неї гаразд. У соцмережах з’являється регулярно, фото постить, а матері написати або, тим більше, зателефонувати – нехоче! Своїх соцмереж я немаю, вона взагалі не знає чи жива я, вже не кажучи про те, чи здорова! І, судячи з усього, її це не цікавить.

Доньці Марії Олегівни, Лідії, під тридцять, у неї вже своя сім’я і навіть трирічна дитина. Відносини між матір’ю і дочкою завжди були непрості. У дитинстві Лідії мама була суворою і вимогливою, вона сама це визнає. Але все тільки для користі дочки. Привчала до праці, до активного способу життя, не заохочувала лінь і неробство, вимагала добре вчитися. Дочка виросла не гірше за інших: вступила в університет, отримала освіту, працювала, вийшла заміж, дитину народила.

Тут би Марії Олегівні послабити вже виховну роботу, але ні, за старою звичкою вона продовжувала, регулярно приходячи в гості, вказувати Лідії на недоліки.

– Прийшла до них, шафа відкрила, а там – все на купі. Я кажу, це я тебе так, що чи, вчила? Ти у мене в шафі хоч раз таке бачила? Зараз же наведи порядок!

Звичайно, Лідії це не подобалося, що й казати. Але Марія Олегівна вважала, що робить добру справу. Адже вона добра дочці бажає! Хто, крім матері, може ще правду сказати? Бідний зять, якому без дружини і жити ніде. Довелося б поневірятися по знімних кутах. Зятя Марія Олегівна не любить і не розуміє, що дочка в ньому знайшла, це окрема тема бесід. Поряд з тим, що і в шафі у дочки безлад, і посуд не миється відразу після їжі, і дитина не сказати, щоб доглянута.

А минулої зими Лідія я викинула новий номер – перестала брати слухавку. Спочатку просто скидала дзвінки, а потім, мабуть, просто додала телефон матері в чорний список.

– На рівному місці, абсолютно! – розводить руками Марія Олегівна. – Вчора ще нормально спілкувалися, я їй як раз про її сестру двоюрідну розповідала, що її дочка з дитиною вже віршики вчить. Ну, вона надулася, як завжди, не без цього. Стала говорити, що не треба, мовляв, порівнювати дітей – а як не порівнювати? Між дітьми кілька тижнів різниці, а здається, що кілька років! І ось після цієї розмови Лідія і перестала брати телефон.

Через деякий час з’ясувалося, що і в квартирі дочка змінила замки, і двері матері більше не відкриває.

– Ну, я не особливо засмутилася – подумала, прибіжить ще, сама вибачення просити буде! Потім  все почалося, я на дачі була. За все літо – ні дзвінка, ні звісточки ніякої. Наприкінці вересня у мене день народження був, я чекала – думала, дочка подзвонить, привітає. Ні, навіть повідомлення не відправила. Це вже остання крапля для мене.

Подзвонила їй з чужого телефону на наступний день. Кажу, ну що ж, я зрозуміла, немає у мене дочки, виходить. А у тебе матері. Прощай, живи як хочеш! А квартиру, кажу, мені поверни. Обходишся без матері – обійдешся і без моєї квартири! Мені вона в старості самій знадобиться!

Квартиру, в якій живе Лідія з родиною, десять років тому купила Марія Олегівна – тоді була така можливість, треба було вкласти гроші. Оформила житло на дочку – власне, для неї і купувала, веліла їй самій оплачувати комуналку і податки. Лідія переїхала в своє житло практично відразу, потім і чоловіка туди привела. Зять Марії Олегівни з села, свого житла у нього немає, і батьки допомогти особливо не можуть.

Де б зараз жила молода сім’я, якби не тещина доброта – невідомо.

– Але якщо я така погана, бачити мене ти не хочеш, справедливу критику слухати не бажаєш – це твоє право! – ображено міркує Марія Олегівна. – Можемо і не спілкуватися. Але при цьому продовжувати жити в моїй квартирі якось неправильно, хіба ні?

Повертати квартиру Лідія відмовилася. З якого це дива?

Квартира оформлена на неї, і юридично забрати житло тому мати не може. Тим більше, у Лідії сім’я, маленька дитина, і йти їй нікуди. А можливо, мати права? Живеш в квартирі, купленій на гроші матері, без різниці, на кого оформлена – не спілкуватися з матір’ю не маєш морального права. А хочеш бути гордою і самостійною, набридло вислуховувати критику – з’їжджай, і давай сама, без допомоги поганої і нетактовної Марії Олегівни.

Фото спеціально для osoblyva.com

facebook