За словами тітки їх день проходив так: вона вранці вставала рано і готувала сніданок.
Господиня і її сім’я мали звичку пізно лягати і прокидатися до обіду.
У холодильнику вранці міг чекати неприємний сюрприз у вигляді відсутності продуктів, які оприходували господарі. Причому, хазяйські продукти брати не можна було, а ось вони цілком могли з’їсти все, що їм сподобалося. Після їжі треба помити посуд, це теж робила тітка.
Вдень на море або на прогулянку. Потім – готувати обід на всіх і знову посуд. Увечері – вечеря і знову посуд.
Ніхто з членів сім’ї однокласниці навіть не пропонував допомогу. Про допомогу від дочки навіть не йшлося: нехай доросле дитятко відпочине, напрацюється ще. (Зате в поганому настрої доньці пригадувалося, що вона не допомагала матері. Це у нас сімейна фішка).
Обурюватися з приводу того, що їй не допомагають тітка не могла, так як було незручно: адже з неї не брали грошей за проживання.
Коротше, по приїзду з такого відпочинку, тітка зрозуміла, що вдома набагато краще, там голодних ротів менше.
Власне, до чого я все це: дармоїдами часом може виявитися і приймаюча сторона. Просто все залежить від характеру людини.
