Покликали гостей на новосілля, зібрали невеликий стіл, чекаємо. Тут стук у двері, відкриваю, стоять наші гості, я дуже здивувався чого вони не дзвонять в дзвоник, виявилося він знятий. Я зателефонував колишній господині, прояснити ситуацію і не дарма

Кілька років тому я купував квартиру. Перебрав тоді безліч оголошень і протягом місяця ходив і дивився житло, яке підходило за ціною і умовами. І ось підвернувся непоганий варіант за ціною все влаштовувало, треба було тільки подивитися на квартиру в живу.

Зустріла мене жінка, показала свою квартиру, розхвалюючи, як це і належить продавцю. Хоч і ремонту в ній не було з часів СРСР (про сантехніку я вже мовчу) я все ж вирішив зупиниться на цьому варіанті і через кілька днів я поїхав з дружиною в цю квартиру показати їй і обговорити деталі покупки з продавцем.

Коли ми подивилися і продавець зрозуміла, що ми маємо намір купити квартиру, вона не тільки не збиралася скидати хоч копійку, але навпаки почала намагатися накинути якомога більше, пропонуючи нам фіранки, меблі, люстри та ін. Від чого ми, природно, відмовилися.

Через деякий час ми в’їхали в порожню квартиру, в якій залишилися тільки розетки і дверний дзвінок. І ми почали обживатися на новому місці. Покликали гостей на новосілля, зібрали невеликий стіл, чекаємо. Тут стук у двері, відкриваю, стоять наші гості, я дуже здивувався чого вони не дзвонять в дзвоник, виявилося він знятий. Я зателефонував колишній господині, прояснити ситуацію, на що вона відповіла, що у її чоловіка залишилися ключі, тепер уже від нашої квартири, і поки нас не було вдома, він прийшов і зняв дверний дзвінок, залишивши тільки кнопку.

«Я його вам не продавала» – заявила вона нам на прощання. Ми змінили замки і більше її не бачили.

Фото ілюстративне спеціально для Особлива