Заміж я вийшла за хорошого, уважного і доброго чоловіка. У перший рік заміжжя мені заздрили всі подруги, ми сварилися через дрібниці і відразу мирилися, забували образи. Наша сім’я була ідеальною, ходили в кіно, займалися спортом разом.
Після народження першого синочка нам було важко, він був примхливий, ми нормально не висипалися. Коли синові було 2 роки, я зaвaгiтніла другим. Чоловік затримувався на роботі зі звітами до пізньої ночі, з дітками була тільки я. Мені було прикро і я почала говорити, що втомлююся, сил просто не вистачало. Джерело
Від чоловіка слухала, що я нечупара і не можу дивитися за дітьми, ні за будинком і сама схожа вже на опудало з обвислими гpyдьми. В один вечір коли чоловік був у душі, просигналив телефон про повідомлення.
Я нічого не підозрюючи підійшла і побачила, що повідомлення від дівчини, вона цікавилася його настроєм. Нічого не кажучи, просто поклала телефон на місце. Протягом півроку, чоловік був нервовий, штовхав мене, принижував, кричав без приводу, затискав руки, коли ніхто не бачив.
Якось на вихідних я з дітьми пішла в парк. Літнє тепло, морозиво і гарний настрій нас затримали на 4 години. Повернувшись додому я зрозуміла, що він не один. Чоловік схопився з дивана і почав нас силою виводити з квартири, я його намагалася зупинити, але не могла встояти з дитиною на руках. Вийшовши на подвір’я з дітьми, сіли на лавочку і просто чекали.
Через 15 хвилин вийшов чоловік з дівчиною і швидко сіли в таксі. З дітьми я пішла додому, не знаючи, що мені робити далі, молодшому було всього 4 місяці. У вітальні в безладді лежала чужа нuжня бiлизна, від якої мене мало не знyдило.
На наступний день мій коханий повернувся. Збираючи речі, обзивав мене свuнею, а потім підбіг і при дітях плюнув мені в обличчя, сказавши при цьому, що я його розчарувала як дружина і мати. Я просто по стінці сповзла, плакала як дитина, і убuта морально. Місяць я чекала повернення і пояснень від чоловіка, але все було марно. Коли я вже просто від стpесу хиталася, мене забрали до себе батьки. Він сам подав на розлучення і ми розлучилися, аліментів на дітей я у нього не прошу.
У приватній фірмі підробляю швачкою, беру замовлення додому, нам вистачає. Ночами ридаю, вдень посміхаюся, не хочу щоб діти бачили, як я стpaждаю. Адже розлюбив він, а не я, шкода, що діти у мене без тата. За рік він навіть не спитав як у них справи, а з днем народження вітають тільки його батьки. Я так розумію, що я сама винна в усьому, мало часу йому приділяла. Приходячи з роботи під ніч, він бачив мене втомлену, кошлату, яка пере повзунки, а хотів бачити доглянуту дружину. Просто, напевно, я не можу бути гарною дружиною.
Ця історія молодої мами Юлі, в 21 рік вона залишилася одна з дітками, але працює і працює. Сподіваюся, що її особисте життя ще налагодиться і вона зустріне свою справжню любов.
