Появилась можливість придбати житло. Ціни на нерухомість в нашому містечку набагато менші, ніж у великому. Пропоную дівчині переїхати назад, де наші батьки, і там придбати житло. Вона мені відмовила

Зустрічаємося з дівчиною 4 роки. Живемо разом вже 2 роки, в орендованій квартирі у великому місті.

Я працюю вахтами, з недавнього часу в хорошій фірмі, з високою заробітною оплатою. В зв′язку з цим появилась можливість придбати житло.

Сам я з маленького міста, як і моя дівчина. Ціни на нерухомість в нашому містечку набагато менші, ніж у великому місті. Пропоную дівчині переїхати назад, де наші батьки, і там придбати житло.

Повністю покупку квартири беру на себе. Так само після переїзду кажу їй, що може взагалі не працювати, займатися, чим душа забажає.

Вона мені відмовила. Пояснює це так, що поки я на вахті, в маленькому місті їй буде нудно. Подруг мало, майже всі у великому місті.

Мої аргументи, що так нам буде вигідніше набагато, і буде залишатися частина фінансів, вистачить і на відпочинок за кордоном, і інші життєві потреби.

Робота моя не прив’язана до певного міста, не бачу сенсу жити у великому місті. Дівчина працює перукарем, роботу зможе і в маленькому місті знайти. Навіть можна буде відкрити всій невеличкий салон.

В процесі обговорення цієї теми, справа доходить до того, що вона говорить: «Їдь один, я хочу і залишуся тут». Бувають і інші відмовки, а якщо я все-таки наважуся переїхати, то ми розійдемось.  Тому що вона точно не поїде (сподіваюся, не серйозно так каже).

Як бути? Поступитися або наполягати? Бо аргументів дуже вагомих немає, просто говорить: «Не хочу, там нудно, і може бути моя мама переїде теж у велике місто. Я буду її тут чекати ». Якось так.

Фото pixabay.com