Позичили ми сусідці соковичавлювач, а назад отримали позов до суду на 40 тисяч гривень

Ми з чоловіком нещодавно переїхали в нову орендовану квартиру, сусідів звичайно не знаємо, тільки на форум будинку іноді заходимо, щоб подивитися, що відбувається. В принципі з усіма живемо дружно, з сусідами вітаємося, години тиші дотримуємося, ніяких ремонтів в квартирі не робимо.

Якось чоловік привіз від свекрухи цілий мішок яблук. І вирішили ми сік яблучний зробити. Соковичавлювач є, банки є, два дні вихідних витратили, але 20 баночок закрутили. Чоловік пішов викидати відходи нашого виробництва, зустрів сусідку, ну вона побачила, що він викидає жмих від яблук і прив’язалася.

– Дайте мені соковичавлювач, я теж хочу накрутити соку, а то яблука дівати нікуди.

Приходить чоловік, так і так, каже, дамо, а то не відчепиться. А сусідка в дверях стоїть і жалібно просить, щоб ми на тиждень їй соковичавлювач дали.

Я відповідаю, що не проти того, що б дати на час, але він побутовий же, а не промисловий. Треба обережно користуватися, три хвилини працює – дві хвилини відпочинку, щоб охолов, а то може перегоріти і зламатися.

Так я все знаю, відповідає сусідка, у мене був такий, я вмію користуватися, не переживайте. Ну дали ми з чоловіком їй наш диво апарат, і тиждень про нього не згадували. Тиждень минув, другий, я кажу чоловікові, щоб як побачить сусідку, запитав, як сік, коли апарат нам поверне.

Зустрів чоловік сусідку, цікавиться у неї, а вона: «Ой, яблук так багато, так багато. Я на дачу його відвезла, щоб було зручніше там робити, привезу рідненькі, ось в наступні вихідні і привезу».

Ну добре, почекаємо, тиждень погоди не робить. У вихідні ми сусідку не бачили. Чоловік зустрів її тільки в среду – а вона від нього ніс верне, як би не помічає, і в розмову вступати не хоче. Чоловік її запитує, «Олено Сергіївно, щось ви зникли, все заготовки робите? Дружина запитувала, коли наш диво-апарат повернете», а вона йому у відповідь грубо відповідає, що ніякого апарату вона не поверне, що ми його їй спеціально підсунули, бо він згорів і через нього у неї на дачі закоротило проводку – електроприлади всі вийшли з ладу, телевізор ще радянських часів і ще щось … ».

Ну посміхнувся чоловік і прийшов мені розповів. Все б добре, але сусідка реально вирішила з нами судитися. Вона найняла юриста, він склав їй позов до суду, і в її заяві було сказано, що ми навмисне підсунули їй несправний соковичавлювач, через який сталося коротке замикання на дачі і перегоріли інші електроприлади в її садовому будиночку. Загальну суму збитків вона оцінює в 40 тисяч гривень, з яких моральна шкода тільки 10 тисяч.

Копія заяви з суду прийшла нам, ми вивчили її, посміялися. На наступний день чоловік попросив свого однокласника адвоката допомогти розібратися в тій ситуації. Те що заява була складена вкрай кострубато це було видно відразу, не було долучено жодних документів, тільки слова сусідки, що включила, а там все як задимитися і світло пропало відразу.

Ну судитися так судитися. У заяві було вказано адресу, де все це сталося, і адвокат запропонував чоловікові з’їздити на вихідних в це садове товариство, поговорити з головою, сусідами, як вони цю пані характеризують. Це було правильним рішенням. Як виявилося, у Олени Сергіївни дійсно були на дачі електроприлади – плитка, телевізор ТЕМП-714, пральна машинка і т. д. Тільки все це було неробочим спочатку. Вона стягувала собі в будиночок всякий неробочий мотлох, який викидали сусіди, в надії, що коли-небудь його відремонтує.

Голова розповів, що Олена любителька випити та попліткувати, є у неї подруга, з якою довірчі відносини. Ну чоловік з адвокатом поговорили з цієї подружкою – бабуля років 70, крепенька, розповіла, що нашим соковичавлювачем користувалася і Олена, і вона, і ще четверо осіб, яким цей соковичавлювач наша мила сусідка давала за чвертку на день. І один із сусідів, нещадно використовуючи його, видавлюючи сік, реально зламав – соковичавлювач перегрівся, задимівся.

Приніс він його повертати Олені, та розлютилася від побаченого, ну він їй і порадив написати на нас заяву, що ми спеціально дали пенсіонерці несправну складну побутову техніку, не розповіли як правильно користуватися, а техніка зламалася і привела в непридатність ще інші речі – через коротке замикання все згоріло. Так і гроші з нас можна буде їй отримати і соковичавлювач, нехай і несправний вже, не віддавати.

В суд Олена Сергіївна прийшла скромно одягнувшись, побачивши суддю відразу заплакала, намагалася нарікати, що вона старенька, а ми молоді іроди залишили її без усього і спеціально підсунули несправний складний прилад. Адвокат попросив залишити без задоволення всі її маячні вимоги, призначити ряд експертиз і т. д. Суддя роз’яснила Олені Сергіївні, що якщо вона не проти, то проведемо експертизи і соковичавлювача і холодильника і телевізора, тільки якщо буде встановлена ​​наша невинність, всі витрати, в тому числі і держмито доведеться оплачувати їй.

Не важливо, що і як було – важливо що бабця відмовилася від позову і йдучи довго бурчала, що навіть суди не підтримують бідних людей похилого віку і вона буде всюди скаржитися. А через три місяці ми з’їхали з цієї квартири і більше її не бачили.

Фото ілюстративне з вільних джерел