Ця історія трапилася на самому початку мого сімейного життя, коли ми з чоловіком тільки-тільки одружилися. Я, правда, зауважила одну цікавинку, але не надала їй уваги тоді. Ця дивина пов’язана зовсім не з моїм чоловіком – він до цього дня залишається для мене ідеалом, дивина полягала в поведінці його мами, моєї свекрухи.
Все почалося ще на весіллі: вона була такою похмурою і пригніченою, ніби це не весілля, а пoxopoн. Дивно поводила вона себе і після свята, а так як ми були ще молоді і власної, окремим квартири у нас не було і жити нам доводилося у його мами.
Як тільки я ступила на поріг, вона мене овіяла такою жалісливою щирістю, що я подумала було, що вона дійсно рада за нас, а плутанина на весіллі була пов’язана з поганим самопочуттям. Але якась пасивна агресія, змішана з прискіпливістю ховалася глибоко під її сумною посмішкою. Також, вона, мабуть, щоб досадити мені, таємно, але так, щоб я бачила, докоряла мене.
Наприклад, вставала серед ночі і мила посуд, попередньо вже вимитий мною напередодні ввечері. Колись я встала і питала, що вона робить. Так, вона зробила свій звичний невинний вигляд і сказала, що мила брудний посуд. «Так значить мій посуд брудний?» – подумала тоді я і назавжди засумнівалася в її доброзичливості.
Але довго ще я сприймала її м’які докори, як материнські поради і часто ділилася з нею найпотаємнішим, наприклад, негараздами з чоловіком.
Так вже вийшло, що мій хороший друг працював шофером на роботі у свекрухи (він-то і звів нас з чоловіком), і через її співробітниць до нього почали доходити чутки про наше сімейного життя, з тією лише різницею, що чоловік був бідним-скривдженим, а я мимра і прагну роздобути мамину квартиру.
З того часу я остаточно зрозуміла, що свекруха – мій прихований ворог. Природа наділила її незвичайною тягою до чистоти, і в будинку у неї було стерильно, як в опеpaційній. Того ж вона вимагала від мене і чоловіка. Ми старалися, як могли, але догодити повністю було неможливо.
І їдучи в двотижневе відрядження, вона наказала нам берегти цей осередок і оплот охайності. Легке сміття на килимі і волосся у ванній викликали у неї шoок, а від немитого посуду вона могла запросто схопити інфapкт.
Тому, поки вона була поруч, ми з чоловіком намагалися з горем навпіл підтримувати порядок в квартирі. І всі ці два тижні, поки її не буде, ми збиралися відпочити від безперервного прибирання, підчистивши атмосферу тільки до її приїзду.
Вона ж в свою чергу, знаючи наші наміри, сказала нам невірну дату і збиралася з’явитися в той час, коли прибирати ще ніхто не збирався. Причому, прийшла вона не одна, а привела своїх співробітниць, щоб виставити мене в поганому світлі перед колегами.
Але один знайомий, згаданий раніше, також дізнався про це і повідомив мені підступний план свекрухи. Тоді це до остpaху мене розлютило і я вирішила підготуватися по повній до приїзду ревізора. Вичистивши все не просто до блиску, а віддраїла все до нижнього шару, я просто чекала.
Свекруха прибула рівно о першій годині свого від’їзду з натовпом колег і усміхненим шофером. Тихо-тихо провернувши ключ у замку, вона випустила їх як циганський табір. Багато хто навіть не встиг роззутись.
І яке ж було її здивування, коли вони пройшли в квартиру, прибрану за всіма нею встановленим стандартам, (і навіть більше).
Колеги стали поглядати на свекруху, і шепотітися за її спиною, а я так невимушено вийшла, (витерши піт і тихо поставивши пилосос на місце) і сказала:
– Ну куди ж ви по чистому килиму-то топчитесь?
На свекруху було шкода дивитися. Вона зморщилася як поганка і заглядала в кожен кут, а я урочисто стискала дyлі в кишенях – «Не знайдеш, не знайдеш!»
Так свекруха моя була осоромлена і виставлена на посміховисько в колективі. До її пліток вже не прислухалися і багато займали мою сторону в суперечці.
Тоді я завдала величезної шкоди її самолюбству, і хоч минуло вже, дай Бог, сімнадцять років, вона, напевно, до цього часу про це пам’ятає.
