Прочитала історію про те як мама обдурила дочку із спадщиною та поділюся своєю. Батьківський будинок великий. Я заміж не вийшла і коли мені було 30 років, взяла кредит у банку на свою квартиру

Прочитала історію про те як мама обдурила дочку із спадщиною та поділюся своєю.

Нас у сім’ї троє дітей – старша сестра, я та брат. Батьківський будинок великий, знаходиться в межах міста. Колись вони розраховували, що ми зі своїми сім’ями теж житимемо з ними, і таким чином забезпечать собі старість.

Але ми роз’їхалися. Старшій сестрі з чоловіком його батьки подарували дім, братові наші батько та мати допомогли купити квартиру та машину.

Я заміж не вийшла і коли мені було 30 років, взяла кредит у банку на свою квартиру. До цього жила у батьків та їздила на роботу до міста.

Вони хотіли, щоб я жила з ними, тому не поспішали допомагати з власним житлом. Але мені набридло витрачати щодня майже три години на дорогу, і я спочатку винаймала квартиру, потім вирішила купити свою.

Оскільки я працюю в банку, кредит мені дали безвідсотковий. І лише наприкінці батьки допомогли його виплатити та дали грошей на ремонт. Але однокімнатна квартира.

Чотири роки тому батько пішов з цього світу. Ми всі спадкоємці вдома, але вирішили відмовитися на користь мами, щоби менше було тяганини з оформленням кожному на свою частку.

Та й мама натякнула, що тепер вона господиня і сама розділить будинок, коли настане час. Але цього літа молодший брат із сім’єю (дітям 11 та 2 роки), почала займатися ремонтом та перебудовою будинку.

Був дуже невдоволений, коли приїжджала я. Намагався командувати, грубіянив, а коли я скаржилася мамі, вона відповідала, що він єдиний чоловік у сім’ї і треба підкорятися.

Я просто перестала їздити, тільки дзвонила мамі, хоча раніше вся робота на городі, допомога матері була на мені.

Нещодавно зателефонувала старша сестра і сказала, що брат вирішив здавати свою квартиру у місті та переїжджає до матері. Вона запропонувала мамі та братові розділити будинок на всіх, а потім нехай він живе у своїй половині або виплатить нам гроші.

Якщо я отримала хоч якусь допомогу, то сестрі не дали нічого, вважаючи, що в неї і так є де жити. Але зараз у неї женилися обидва сини та у будинку не так багато місця для трьох сімей. Тому сестра справедливо сказала, що має право на свою частину батьківського будинку, щоб купити їм із чоловіком невеликий будинок чи однокімнатну квартиру у місті.

Але брат їй нагрубіянив, вигнав і сказав, що ніхто нічого не отримає. Мама ж сказала, що згодна на такий варіант, адже ми не з нею живемо, а вони поряд будуть. Та й онуків вона дуже любить.

Сестра пропонує позиватися, а я не можу на таке піти. Нехай мати вирішує сама. Хоча мені вже 42 роки, сім’ї немає і не буде, я теж розраховувала на свою частину спадщини, хто знає, як далі все буде. Може б і я переїхала до мами, а свою квартиру здавала. Адже, крім неї, у мене більше нічого немає.

Мені важко змиритися з таким ставленням рідних людей, але я нічого робити не буду.

А сестра сказала, що відстоюватиме своє право спадщину.

Я її не підтримую, але розумію.

Автор: Оксана