Моя родичка, Інеса та Зорян познайомилися ще, коли ми разом навчалися в інституті. Вони так гарно дивилися разом та й здавалося підходили одне одному.
А після закінчення інституту вони побралися. Жили дружно, тільки грошей весь час не вистачало.
І Зорян вирішив поїхати за кордон. А за декілька днів до від’їзду чоловіка Інеса дізналася що знаходиться при надії.
Вона розповіла все Зорянові, чоловік їй сказав, що планів не змінюватиме і все ж поїхав. Звідти він майже Інесі не дзвонив, через свою матір все дізнавався.
Тільки вже після, дізнавшись що то дівчинка, він подзвонив до жінки і просто сказав, що він думав що то буде хлопчик, а дівчинка..якось так. Проте, Інесі ніколи було плакати, адже вона мусила сама ростити доньку.
Однак через два місяці Зорян все-таки приїхав. Він сам сказав що дочка буде називатися Вікторія.
Жінка не заперечувала, а навпаки була рада що він, повернувся. Йшов час, донечка підростала, і ось одного разу, коли чотирьохрічна Віка повернулася з прогулянки з татом то розповіла матері, як вони втрьох гарно час провели з тьотею Вікою.
І тоді Інеса все зрозуміла, чому чоловік захотів назвати їхню донечку цим іменем. Цій жінці було й боляче, але вона вдала, що нічого не знає.
Пройшло ще трохи часу і Зорян знову на заробітки поїхав. Але цього разу він вже не повернувся додому.
Жодного разу не дзвонив і грошей не вислав. Пізніше Інеса дізналася, що його там і не стало.
А Вікторія вже стала молодою красивою дівчиною. Вона мало що пам’ятала з дитинства, тому весь час питала у Інеси за тата.
Однак жінка нічого поганого їй не розповідала за Зоряна. Вона хотіла, щоб у дівчини про батька залишився гарний спогад.
Час від часу згадувала, про те як її коханий чоловік зрадив. Так вони жили удвох, не могла ні з ким розпочати ніяких стосунків.
І їй і доньці дуже часто снився Зорян, він у них просив пробачення постійно. І коли в один момент Інеса у душі пробачила чоловікові, то невдовзі познайомилася з Назаром, з яким невдовзі стала жити разом з донькою.
Вікторії теж сподобався дядько Назар. І як виявилось, його мрія завжди була мати доньку.
Автор: Нінель