Розкажу історію свого кота Гриця. Живе у мене кіт, простий вуличний, в їжі особливо не перебірливий – рибка так рибка , ковбаска так ковбаска, курочка – теж не проти, одним словом, всеядний.
Купила я якось сердельок, прийшла додому – одну Грицеві дала, решту поставила варити, на вечерю до гарніру буде. Сама пішла в кімнату поратися. Чую з кухні дряпання кігтів по лінолеуму, думаю.
-Напаскудив нечемний, ох надаю.
Ага не вгадала. Мій Гриць відвернувся від сосиски і загрібає її в лінолеум. Я спробувала – кіт правий! фуууууу -с!
Повертаючи з роботи я наблюдаю таку картину. Дівчина вигулює малу-чихуа, або щось подібне: дрібне, тремтяче в рожевому комбінзоні.
А перед ними слюсар Петрович зі своїм Мурзиком з підвалу вибрався. Кітяра ( величезний і шикарен ) в бойову позу перед песиком став, зашипів і спробував ударити лапою, а дівчина в крик. А Петрович на язик гострий спокійно так каже:
– Фу, Мурзику… Фу . Що там є, там же суцільні ГМО!
Прийшла в гості до своєї куми. Я в неї взяла свого Гриця-кота. У процесі спілкування, кума заявляє, хочеш фокус? Я погодилася, тут кума підходить до кота і кричить: БЛОХИ!! Кітка з дикими мяуканями починає носитися і намагається покинути житло. Секрет виявився простий, кітка боїться пилососа, методика дресирування – при включенні пилососа кричати “БЛОХИ” .
Коли була я малою відправили мене в село з татом. Мама у село не їздила в неї висип делікатний на котів, псів та на шерсть тварин.
Два тижні тато зі мною прожив у селі без мами. Татові було ліньки голитися і він обростав. Я дружила з усіма навколишніми котами, носила їм смаколики, одним словом завела котячу ферму.
Мама приїжджає у село, щоб нас забрати додому. Тато поголив підборіддя і ножицями – вуса підстригає. Я зацікавилася , чого це він раптом?
– Ось підстрижу вуса своєму котикові, він стане красивим, мама його полюбить.
Я подумала та прийняла виважене рішення – пішла стригти вуса сусідському котові. А раптом він у такому вигляді мамі сподобається і вона дозволить завести вдома кошеня?
P.S. Кота встигли врятувати. Тата визнали винним у всьому.
Історію написала, Вікторія Соняшник спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
Фото, Олександри. 2022 р.
