Прийшла додому, у мене тиск під двісті, думаю, а подзвоню-ка я свасі! У мене не виходить закликати її дочка до порядку, може, у неї вийде! А сваха мені каже – “Ой, а я сама до них не ходжу, і вам не раджу. Ну живуть вони в бруді, то і нехай”

– У мене квартиранти просто золоті були! – розповідає Ганна Леонідівна. – Чотири роки прожили, чистота у них завжди була, порядок, ніяких зауважень. Квартиру залишили в ідеальному стані, краще колишнього … Так шкодую, що довелося з ними розлучитися!

– А чому довелося?

– Так сина з невісткою пустила пожити … Вони квартиру, що будується взяли в іпотеку, ключі тільки через два роки за планом отримають. Кредит платити і орендувати житло одночасно їм важко. Ну, я і подумала – треба ж допомагати дітям … Ось правильно кажуть, не роби добра! Вже сто разів пошкодувала про своє рішення.

– Чому?

– Так удєлали мені квартиру за кілька місяців, як стадо слонів! Я як не прийду до них подивитися, потім у нас скандал. Невістка взагалі не прибирає, схоже. Підлога сіра, сантехніка в гидкому стані, кухня в жиру, плитка в патьоках. Притягла кота якогось з вулиці, він шпалери роздер, і диван майже новий – теж! У квартирі запах стоїть неймовірний, ще й сміття на майданчик взялися виставляти – щоб і сусідам смерділо, чи що.

Сусіди скаржаться, це куди ж справа годиться вже! Син Ганни Леонідівни одружився два роки тому, і невістка спочатку їй дуже сподобалася. Розумна інтелігентна дівчинка з пристойної сім’ї. Мама медик, вдома у них чистота стерильна, все блищить і сяє. Дочка, мабуть, пішла не в маму.

– Я й подумати не могла, що вони таке мені влаштують! – сумно розповідає Ганна Леонідівна. – Після них ремонт доведеться робити, напевно. Клінери не впораються, а вже самій відмивати – я навіть не візьмуся. Що з цим котячим запахом робити – взагалі не уявляю.

Саме ця «зайва» квартира далася Ганні Леонідівні непросто – вона заробляла на неї сама, збирала з нуля, відмовляла собі багато в чому. Планувала здавати її в старості, отримувати надбавку до пенсії, зробила чистенький ремонт, купила всі необхідні меблі та побутову техніку. Знайшла мешканців, які виявилися майже ідеальними – тихі спокійні люди, платили вчасно, не створювали проблем. Знайти потім таких мешканців буде непросто, це Ганна Леонідівна розуміла, коли приймала рішення пустити сина з дружиною. Але ж треба і своїм допомогти.

Ну, проживе вона кілька років без орендних платежів, благо, накопичення зробити встигла, та й підробіток у неї поки є. А з’їдуть діти – знову знайде мешканців, київські квартири без попиту не стояли ні в одну кризу … Але на практиці виявилося все не так просто.

– Вчора була у них у справі, причому, попередила за день, що зайду! – розповідає Ганна Леонідівна. – Навіть не подумали прибрати! .. Ох! І розповідати не хочеться, що там діється … Ну я, звичайно, невістці висловила знову. Але толку-то! Це не в перше таке, і не востаннє. Прийшла додому, у мене тиск під двісті, думаю, а подзвоню-ка я свасі! У мене не виходить закликати її дочка до порядку, може, у неї вийде!

Зі сватами у Анни Леонідівни склалися цілком доброзичливі стосунки. Вітають один одного зі святами, зустрічаються кілька разів на рік на днях народження, як правило, десь на нейтральних територіях, ведуть світські розмови, дарують символічні подарунки до дат. Анна Леонідівна раніше ніколи не скаржилася, а тут зважилася.

– А сваха мені каже – ой, а я сама до них не ходжу, і вам не раджу! – розповідає Ганна Леонідівна про те, як поспілкувалася з матір’ю невістки. – За два роки, виявляється, ні разу не була у дочки – зустрічаються в кафе. Заявила мені, уявляєш – вони у себе вдома, нехай живуть, як хочуть! Будуть з’їжджати – пред’явіть претензії … Я думала, їй соромно буде за дочку – Ні-і! Безлад, каже, ну і що? Зараз молодь вся така! А я вважаю, що не вся! Ось хоч попередніх моїх квартирантів взяти – їм теж трохи за тридцять, а такого бардака в квартирі не було!

Анна Леонідівна збентежена і навіть ображена на сваху. Вона вважала, що мати повинна якось вплинути на доньку. Нічого собі, «нехай живуть як хочуть»! Вони псують майно, яке не з неба впало. Або не своє не шкода нікому, крім господині? Легко сказати – пред’явіть претензії потім. Ось Ганна Леонідівна пред’являє, і що? Всім начхати зараз, а вже потім буде начхати подвійно.

Як вважаєте, сваха повинна якось присоромити дочку, адже це її вина, що виховала таку бардачницю? Влаштували б дочкі скандал на місці цієї свахи, або навпаки приструнили б свекруху? Дійсно, якщо вже пустила в квартиру, нічого туди ходити і приглядати, а тим більше робити зауваження. Нехай живуть, як хочуть, зустрічатися з ними треба на нейтральній території, а претензії пред’явити потім, після виїзду … Як вам ситуація?

Фото спеціально для Особлива