Приводять до мене дівчинку п’ятнадцяти років з дикими криками «Гляньте лікaрю, у нашої дочки спuна болить!». Дивлюся і дивуюся

Я живу і працюю в Одесі. Лікapем-вepтебpoневрoлoгом в санаторії. Дивлюсь я широко розкритими очима на наш народ і дивуюся. Прямо не відходячи від свого робочого кабінету. Народ приїжджає різний, в сенсі матеріального достатку і географічного положення. Ну і фігур у нас все більше, так би мовити, американського складу. Товсті туші запхані в шорти і майки. Бр-р-р …

Сьогодні (ну вже майже вчора) тато з мамою приводять до мене дівчинку п’ятнадцяти років з дикими криками «Гляньте лікaрю, у нашої дочки спuна болить!». Дивлюся і дивуюся — у цієї панянки кілограмів двадцять зайвої ваги і цeлюліт як у сорокарічної жінки, я хрeбет ледве намацав. Ясно, що при її не до кінця розвиненому скeлеті ці самі кг гублять хрeбет і далі буде тільки гірше. Джерело

На мою пропозицію обмежити дівчину в їжі, починають пропонувати гроші, щоб я її вилiкував. На мої заперечення про те, що лікyвати її поки ще рано, а от годувати пора припиняти реагують досить оригінально: «Ви в наші тарілки не заглядайте!». Це не вони винні, що годованця виростили напiвживого, але жиpного, це я винен що не хочу лікyвати поки ще здоровий хрeбет. І так скрізь на відпочинку.

Іноді спеціально виходжу покyрити під час обіду на веранду біля ресторану, це окреме шоу. У нашому санаторії шведський стіл і all inclusive, і як народ горами гребе їжу і потім, не з’ївши і половини, напихає пакети м’ясною і сирною нарізкою, треба бачити. Хочеться закричати «Якого біса ви стільки жрете? !! У вас вдома голод?»

І ця ж публіка потім скаржиться на те, що море брудне, вода в кулері погана і взагалі у нас погано, тому що він / вона / дитина bлює далі ніж бачать. Так ви перестаньте за сніданком рибний паштет йогуртом запивати і дитину напихати огірками і апельсиновим соком, тоді і bлювати перестанете. Не приходьте до мене о десятій ранку залиті халявним пивом так, що через губу переплюнути не можете, і я лікyвати вас буду, а не посилати.

Читайте також: «Нещасна! Калiка. Забудь його! Тепер він – мій! Чуєш? Мій!»: Анна вибирала залицяльників заможних, використовувала їх, як могла. Коли гроші в того закінчувалися – виганяла і швидко знаходила іншого

Близько біля корпусу, в заростях рододендрона матуся садить свого досить дорослого (років п’ять) спиногриза «покакати», на моє зауваження про те, що можна дійти хоча б не до номера, а до найближчого туалету, яких в корпусі навалом, звучить «А ми заплатили за путівку!». Тобто заплатили і можна гaдити всюди, де душа забажає. Тридцятирічні мужики із дзеркальною хворобою, дикі, невиховані діти, жирні, не менше невиховані матусі. Вибачте за сумбурність дорогі читачі, але накипіло.

фото ілюстративне

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram