Зі свого боку я хочу позитивних відносин, але з боку колишнього чоловіка я не бачу передумов такого розвитку подій.
У 2014 році, після року відносин та після попередніх відносин, я вийшла заміж. Шлюб був неофіційним. Тільки весільне свято та все. Я боялася офіційної реєстрації, а чоловік і не наполягав, бо то був його другий шлюб.
Жили ми непогано, насолоджувалися молодістю, можливостями тощо.
Купили квартиру одну. Я дала приблизно п’яту частину, а решту дав чоловіка дядько. У нотаріуса все оформили на чоловіка. Так як чоловік не хотів виставляти себе в невигідному світлі, а я була просто наївною дівчинкою і навіть не подумала про можливі наслідки. Перед нотаріусом було ніяково з’ясовувати стосунки з чоловіком, так і записали все на нього.
Разом прожили 3 роки. Було всяке. В основному я поступалася, десь терпіла, іноді ображалася і йшла, але він вибачався і я поверталася.
Чоловік не хотів, щоб я працювала, я була теж не проти, займалася будинком та своїми справами. Будувала плани, мріяла.
Допомагала батькам, тому що вони потребували моєї роботи. Тато хворів, і мама доглядала його. Я як могла їм допомагала, підтримувала.
Настав час, коли ми вирішили завести дитину, і все вийшло. Чоловік загалом дбав про мене, але іноді доводив і до сліз, а одного разу навіть фізично завдав мені болю!
Наприкінці листопада 2018 року я привела на світ здорового, прекрасного сина. Але мені було погано. Чоловік зовсім не допомагав, не підтримував мене. Навіть більше почав погано ставитись до мене, додалася його мати, тому що ми жили в них. Ми сварилися. Якось він дуже погано віднісся до мене…Зрештою, я вирішую переїхати до мами. Потім знову повертаюся. Потім знову їду і так упродовж трьох років.
Він поводив себе ще гірше, дозволяв собі ображати мене, моїх рідних. Звичайно, я злилася і ображалася. Далі жити разом стало неможливим. Я вирішую піти від нього.
Але для того, щоб цей процес пройшов гладко та цивілізовано, умовляю чоловіка піти з ним до спеціаліста. Він погоджується. Він іде тільки для того, щоб спеціаліст навчив мене жити, і зробив з мене його ідеальну дружину. У результаті він був не готовий почути неприємні речі про себе. І ще більше розгнівався.
Кінцем стало те, що я вийшла на роботу і стала заробляти гроші. Спілкуватися з іншими людьми, чоловіками. Це його злило. І відібравши мій телефон, він зачепився за моє листування з керівником одного проекту, яким я просто переписувалася.
І того вечора я якраз затрималася на роботі. Він так погано зі мною повівся… Що мусіли втрутитись сусід.
Я зі своєю вічною позицією ображеної вже майже простила його, але тут сталося щось ще більш підступне від його рідних.
Його сестра скористалася тим, що ми розлучилися вже точно, змусила його виписати довіреність на неї, право розпорядженням нашої двійки в центрі. До речі, цю двійку ми купили в іпотеку у 2019 році. Зробили там ремонт, купили гарні меблі, створили затишок. А вона вирішила заробляти на ній гроші.
І вона, поки я хворіла, розкрила замки та поміняла їх, вивезла мої речі та здала квартиру. Я лишилася на вулиці. Хоча ми домовилися з чоловіком, що я поки що житиму в ній сама. Але коли за справу взялася його сестра, він просто уникнув відповідальності і навіть більше, дозволив їй виставити мене.
Я повернулася до мами. Я не хотіла їй говорити про це, але його сестра подзвонила моїй мамі, моєму братові і почала скандалити. Мені довелося розповісти їм все. Я довго не могла отямитися від усього. Проходила лікування. Почала багато усвідомлювати, розуміти.
У результаті я прийшла до думки, що все-таки хочу заради сина дійти гармонійних стосунків із колишнім чоловіком, але без спільного проживання. Щоб не завдати неприємностей дитині, я давала їм бачитися і спілкуватися скільки вони того хочуть.
Синові зараз 4 роки. Я завжди йому кажу, що його тато розумний, сильний, найкращий. Щоб у нього в майбутньому не склався образ неповноцінного чоловіка.
Зі свого боку я хочу позитивних відносин, але з боку колишнього чоловіка я не бачу передумов такого розвитку подій. Єдине, що він каже, хоче допомогти мені купити квартиру в іпотеку. Він дасть половину суми.
Зараз чекаю від нього цього, хоча, за ідеєю, я могла б піти до суду і подати на поділ майна, оскільки ми проживали разом, і в цей період він оформив іпотеку на двокімнатну квартиру.
Могла б просто розділити це майно, але натомість я обрала свій спокій, моральне та фізичне уникнення з колишнім чоловіком та його сім’єю.
Автор: Оксана
