Їду якось в маршрутці з роботи, на колінах дитина. Поруч сидить хлопець років 25-ти, в навушниках, Дрімає собі з закритими очима.
В автобус входить вaгiтна дівчина з великим животом і з нею жінка постарше, очевидно, мама.
Озирнулися вони по салону – місць порожніх немає. І ніхто і не збирається поступатися!
Жінка вибирає наймолодшого пасажира, бере дівчину за руку і підводить до цього дрімаючого хлопчини. Він не реагує.
Читайте також: «Спадкоємець» або «мамине щастя»: Одне вікно, два ліжка, дві тумбочки одна шафа – все, що мала Ірина Степанівна в будинку престарілих
Тоді жінка чіпає його за плече, а коли він відкриває очі – показує йому кивком на живіт вaгiтної.
Хлопець спросоння мало що розуміє і раптом в його очах з’являється жaх:
– Це не я! Чесне слово, не я! Я її вперше бачу і взагалі не знаю!
Вся маршрутка лягла!
Хлопець схопився, дівчина так сміялася, що за живіт змушена була триматися, а він вискочив відразу ж на зупинці.
