З Володею ми познайомилися на весіллі у моєї сестри. З першого погляду закохалися одне в одного. Зустрічалися близько року, потім одружилися. Житла свого не було, хотіли орендувати квартиру. Але потім вирішили пожити в квартирі свекрухи, вона все одно була порожня.
Свекруха кілька років тому працювала за кордоном, там познайомилася з чоловіком і залишилася у нього жити. Я бачила її один раз, коли народився Ванюшка. Вона приїжджала на внука подивитися, на наступний день поїхала. Минуло два роки. Свекруха розлучилася зі своїм чоловіком і приїхала жити додому. Спочатку ніби все було нормально. Але минуло трохи часу і почалося якесь знущання.
Їй не подобалося що я роблю, як роблю. Весь час лізла зі своїми порадами. Я завела розмову з чоловіком про винаймання квартири. Але він мене переконав, навіщо платити чужому дядькові, якщо можна ці гроші відкладати на своє житло. Вирішили потерпіти. Потерпіти це м’яко сказано …
Я в квартирі по господарству робила абсолютно все, не дивлячись на те, що Ванюшкі два роки, а догляд за дитиною вимагає багато часу. Та й шкодувала свекруху у віці. Зате вона дорікала мені в усьому, що тільки можна придумати. Якщо Ванюшка в обід засне і я з ним ляжу, вона і мене розбудить і його своїм бурчанням, що це я серед білого дня завалилася, роботи не початий край. А те, що я ночами не сплю, а пишу дипломи на замовлення поки син спить, щоб швидше зібрати грошей на житло, це її не хвилює.
Якщо приготую їжу, сядемо всі їсти, так вона прокоментує, що я не так смачно варю, то недосолила, щось недоперчила. То холодним подаю, то подути мала. Я завжди вислуховувала мовчки, поважала, думала побурчить побурчить та перестане. Але тут вона стала Ванюшку виховувати.
То по попі йому трісне, в два то року. То по рученятам. А тут якось я дала йому печиво, він сидів мультик дивився. На дивані половину цього печива і розкришив. Так вона побачила, різко за руку стягнула його з дивана, нахлопала по попі і штовхнула до мене. У мене в душі все перевернулося. Я підійшла до неї і спокійно сказала: – Ніно Іванівно, це ж дитина, йому два роки …
– Рот будеш відкривати у своєму будинку, а поки ти тут ніхто – прокричала свекруха …
Я готова була крізь землю провалитися від одного її погляду. Стільки ненависті. Чим я її образила не знаю. А про Ванюшку взагалі мовчу.
В цей же день я зібрала сина і поїхала до Володі на роботу. Все йому розповіла. Так він і сам все прекрасно бачив і розумів. Переночували в готелі, на наступний день знайшли квартиру. Через місяць ми подали документи на іпотеку і до нашої радості нам її схвалили. Зі свекрухою я не спілкуюсь тепер.
Фото ілюстративне з вільних джерел
