Ольга дивилася на величезний список страв, який написала зранку, й розуміла, що день буде напруженим.
Усе це вона готувала для сина з невісткою.
Невістка, звісно, теж гарна господиня, але молодь віддає перевагу салатикам і бутербродам, тож жінка вирішила взятися за приготування гарячих страв.
Ще вчора вона сумувала через те, що Великдень доведеться зустрічати на самоті, а сьогодні просто світилася від щастя.
Увечері зателефонував син і запросив маму до себе, щоб разом відсвяткувати.
Цілий день жінка крутилася, наче бджілка: паски пекла, купу страв наготувала, зібрала все у дві великі сумки й викликала таксі.
Сумки виявилися досить важкими, тож, коли водій побачив, як вона ледве пересувається з ними, швидко вийшов із машини, щоб допомогти.
” Поставте, будь ласка, ось цю акуратно, щоб не перевернулася, там голубці можуть потекти,” — попросила жінка водія.
Той усміхнувся й відповів:
” Будьте спокійні, і ви, і ваші голубці доїдете в цілості й безпеці. Гарантую, бо сам їх дуже люблю, хоча так давно не їв, що вже й не пригадаю смаку”.
Ольга засміялася й сіла в машину.
” Я Тарас,” — представився чоловік. А вас як звати?”
” Ольга,” — трохи збентежено відповіла жінка.
На дорогах були страшні затори, кінця-краю їм не було видно.
Уже пів години вони стояли в одному з провулків, чекаючи, коли потік машин хоч на метр зрушить із місця.
У машині панувала тиша, яку перервав телефонний дзвінок.
” Синочку, я вже в дорозі, скоро буду у вас”.
” Мамо, пробач, але повертайся додому.
Раптово зателефонував мій керівник і запросив нас до себе на святкування, сама розумієш, відмовити незручно.
Ти ж розумієш? Вибач”.
” Але ж я стільки…” — вона не договорила й заплакала.
Ольга дивилася у вікно й гірко ридала, думаючи про своє життя, яке присвятила синові. А він тепер відповів їй таким вчинком.
” Що трапилося?” — перервав її думки Тарас.
” Відвезіть мене, будь ласка, назад додому,” — тихо сказала Ольга.
” Звісно! Але ви засмучені. Так не годиться в таке свято, потрібно радіти, а не плакати.
Ви чуєте мене? — говорив таксист.
” Вірю, — крізь сльози всміхнулася жінка. Ви дозволите мені здійснити одне ваше бажання?”
Водій здивовано мовчав, а вона продовжила:
” Заберіть, будь ласка, собі ці голубці. Ви ж казали, що любите їх. А взагалі, заберіть усе”.
” О, ні. Ви ж для когось це готували. Мені соромно приймати це” — розгубився чоловік.
” Розумієте, я готувала це для тих, кому не потрібні ні ці пакунки, ні я сама.
А так ви хоч поїсте, а мені буде приємно, що зробила когось трішки щасливішим”.
Вже майже біля дому чоловік несподівано сказав:
” Ольго, а можна вас про ще одну послугу попросити? Чому б нам не відсвяткувати Великдень разом?
Мені одному все одно буде забагато їжі, а я живу в центрі міста — там і ярмарок і святкування
— Тарас говорив швидко, боячись, що не переконає жінку.
” Знаєте, а я таки погоджуся, — усміхнулася вона.
Бо навіть якщо це з мого боку легковажний вчинок, він усе одно кращий, ніж святкувати на самоті.” –
подумавши відповіла Ольга.
Олеся Срібна
