– І кого ти мені посватала? – голос брата бриныв гнівом.
– Не розумію. Пояснити можеш?
– «Треба до дівчинки з’їздити, ноутбук подивитися!» – передражнив Коля мої слова триденної давності. – З’їздив, спасибі! Попереджати треба!
– А, ти про Ніку? – доперло до мене.
З Нікою ми разом вчилися в інституті. Потім наші шляхи розійшлися, але останні півроку ми з нею активно переписувалися. Нещодавно вона запитала, чи немає у мене знайомих програмістів. З розмови я зрозуміла. що потрібен їй майстер по ремонту комп’ютерів і ноутбуків. А у мене брат саме цим на життя промишляє, у вільний від навчання у вузі час.
Я братові подзвонила, запитала, чи не допоможе він дівчині. Він погодився, не безкоштовно, зрозуміло. Ніка погодилася, я передала їй контакти Колі. Далі послідували питань, на кшталт «А він одружений?», «А скільки заробляє?», «Де живе?», Я відповіла мимохідь, відбувшись загальними фразами.
– Про Ніку, про кого ж ще? Я ледве вирвався! – до гніву додалися звинувачуючі нотки.
– В сенсі?
– Прямому! Приїжджаю за адресою, заходжу в під’їзд, піднімаюся на потрібний поверх. Стукаю в двері. Вона кричить, що відкрито. Заходжу, в коридорі темінь. Вона кличе пройти в кімнату, проходжу. І там темно, тільки на столі свічки горять. Я думав, що у неї світло відключили.
Придивився: на столі їжа, тарілки, келихи. Вона сидить, посміхається, пропонує мені м’ясо, примовляючи: «Втомився, напевно. Бідненький!» Я відмовляюся, питаю, де ноутбук. «Ах, ноутбук? Все нормально вже! Я тебе не для цього запросила».
Коротше, пропонує мені ця твоя Ніка з нею одружитися. Себе розхвалює: квартира у власності, господиня вміла, похвалилася, що голова у неї ніколи не болить. Я посміявся, відмовився і на вихід пішов. Світло в коридорі включив, взуваюся, вона в коридор влетіла і в мене вчепилася. А знаєш, що найгірше?
– Що? – нетерпляче питаю я, в подиві від почутого: від Ніки я такого не очікувала.
Живіт у неї на лоб лізе!
-?
– Тормоз ти, сістер! Того саме твоя Ніка! Дитину чекає! Руки до мене тягне, виє: «Одружись! Квартира! Їжа смачна! Голова не болить!” Я злякався, аж в одному черевику в під’їзд вискочив, другий в руках тримав! Тільки в ліфті взув.
В топку тебе з твоїми подружками і їх ноутбуками! Не дзвони мені більше до цього питання!
Перед братом винна, вибачення попросила. Пояснила, що не знала про такі плани Ніки та її стан теж. Закінчивши розмову, вирішила їй написати, дізнатися, що це за цирк був. І не змогла! Вона мене забанила! Досі не розумію, що це було?
Фото ілюстративне з вільних джерел
