Це сталося три роки тому. Я йшла додому з тренування, коли раптом побачила дівчину. Вона зламала один з підборів і з розгубленим виглядом стояла прямо посеред площі. Я підійшла до неї і запитала, чи потрібна допомога. «Так, підкажіть, будь ласка, де тут ремонт взуття?».
Я зітхнула, дістала зі своєї спортивної сумки пару пляжних шльопанців і простягнула їй. Вона посміхнулася, подякувала за чуйність і змінила взуття.
Разом ми дісталися до ремонту взуття. Прочекати нам довелося близько двох годин, поки майстер не звільнився. Коли мої капці повернулися в сумку, ми розпрощалися з незнайомкою.
Але тоді я не знала, що зустріч її ще раз. Справа в тому, що через півроку після інциденту, в моєму житті відбулися різкі зміни. Я шукала нову роботу. На очі мені трапилося одне привабливе оголошення. Робота була з моєї спеціальності, але потрібна була вища кваліфікація. Від розпачу я все ж відгукнулася на вакансію. На наступний день мене запросили на співбесіду.
Яке було моє здивування, коли менеджер по персоналу прийшла на зустріч. Це була та сама дівчина. На ній були ті самі туфлі. Я одразу впізнала її, але вона ніяк не могла згадати, де мене бачила. «У вас міцні підбори?» – запитала я, і вона тут же все згадала.
Ми поговорили, я пояснила свою проблему, але, чесно сказати, не розраховувала на позитивний результат. Навіть не дивлячись на це знайомство. Але на наступний день мене запросили вийти на стажування.
Це був перший випадок, коли я отримала вигоду, що називається, «по-блату». З роботою у мене все зрослося. Компанія відправила нового стажера на курси підвищення кваліфікації і незабаром я стала повністю відповідати своїй посаді.
А у вас часто трапляються такі ситуації, коли добро повертається?
