Сергійко подорослішав, здобув освіту, але жити самостійним життям не захотів. Настав час синові самому заробляти і приносити додому якусь копійку — де там

Я завжди мріяла про велику дружню сім’ю. Уявляла поруч міцне чоловіче плече і щонайменше троє дітей. Але не так сталося, як гадалося. Із коханим ми, як кажуть, не зійшлися характерами й розлучилися після народження сина. Сергійка я виховувала сама.

Усі запевняли мене, що дуже вже балую сина, виконую кожну його примху, пилинки з дитини здуваю. Я дивувалася: а як же по-іншому? Адже материнська любов — одне з найсильніших, найтепліших почуттів у світі. Тим паче, син зростав без батьківської ласки, я його дуже шкодувала. Джерело

Та минув час, і я переконалася, що чинила неправильно, розв’язуючи проблеми сина та виконуючи всі його забаганки. Сергійко подорослішав, здобув освіту, але жити самостійним життям не захотів. Настав час синові самому заробляти і приносити додому якусь копійку — де там. Надто добре йому велося біля маминої спідниці.

Тільки у мене вимагав щораз більшого: новий телефон, навушники, планшет, імпортне зимове взуття… Не раз розмовляла із сином, що йому пора знайти собі якусь роботу, бо моєї зарплатні на нас уже не вистачає, але кожне моє зауваження переростало у скандал.

Не знаю, чим би закінчилася ця ситуація, якби Сергій не зустрів дівчину. Мабуть, так би і грав у комп’ютерні ігри по десять годин щодня. На щастя, Наталка мотивувала Сергія змінити спосіб життя, стати більш активним, відповідальним. Уже півтора року минуло відтоді, як вони поїхали на заробітки в іншу країну. Син змінився на краще.

Читайте також: Поліна не тямила себе від щастя. Та коли зaвaгітніла, Артур не зрадів і сказав дівчині: якщо та хоче, щоб їхні стосунки тривали, мусить пoзбyутись дитини. Весілля відгуляли добротне, а доньку залишила в пoлoгoвoму бyдину

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegram та Instagram

А я не натішуся, що нарешті можу купити зі своєї зарплатні нову спідничку чи кофту, потішити себе парфумами чи помадою. Так давно я не відчувала себе жінкою, модницею. Деколи із жaхом уявляю, як би й далі годувала й утримувала здорового, дорослого сина рік у рік…

Тепер розумію, що мої знайомі та колеги мали слушність. Дорогі жінки, не повторюйте моїх помилок. Виховуйте зі своїх хлопчиків чоловіків — працьовитих та благородних, а не матусиних безпорадних синочків. Дозволяйте дітям самостійно долати перші труднощі та мужніти, не набридайте гіперопікою. Життя — дуже різне, тож дитина повинна знати, що батьки не завжди зможуть дбати про її достаток.

ТАНЯ