Ми знайомі з моїм чоловіком Ігорем давно. Я працювала в банку, а він їздив по закордонах. Майстер на всі руки, ремонти, плитку ставить, якраз такі люди мають роботу за кордономм.
Він через свою роботу, так і не одружився, і в мене стосунки з чоловіками не складалися, так спілкувалися ми просто. Ігор приходив по консультацію в банк, наша консультація закінчувалася спільним обідом.
Так ми дружили, саме дружили з 10 років. У нього були стосунки, тай я сама теж моментами не була. Одним словом, волочилися один по за одного.
Я одного разу затіяла ремонт, а він приїхав з своїх заробітків. Ми розговорилися, і я просила його помогти мені купити будівельні матеріали по списку. Ігор мені допоміг, поради по ремонту дав, переговорив з майстрами. Ми зіграли гарну, закохану парочку, майбутній зять робить ремонти. До слова, Ігор старше мене 15 років, як то кажуть, «є трохи».
І з ремонту у нас зав’язалися стосунки, він мав квартиру, котра теж потребувала ремонту, в мене ґаздівство розігралося в повному ходу. Почали жити разом. Я захотіла маленького весілля, звісно в мене не було пишного весільного плаття, як у юних дівчат у 20 років. В мене весілля було досить у дорослому віці.
Виховання, має велике значення, в якій сім’ї хлопчик виростає. Відносини між батьками, поведінка його матері, ставлення її до навколишніх побутових проблем. Коли це мені говорили, я відмахувалися, дитина виросте і сама вирішить, зрозуміє як жити далі. Я помилялася, дуже сильно, сильно.
Ігорову мати, порівнюю з своєю. Моя мама Марійка в неї завжди чисто, приготовлено, вона зараз живе сама, має песика Бориса, встає в шість ранку, вигулює його за межі власного подвір’я, хоча могла просто пустити Бориса на вулицю або його тримати в буді.
Ігорова мати Стефа – це пряма протилежність, вічно недовільна, лінива жінка, навіть лінується собі приготувати їсти. Піде в магазин купить печенька, якихось солодощів, ковбаски, жує. Від такої їди вона поправляється, проблеми із здоров’ям. Дзвонить Ігорю
-мені скучно, чого ти не приїдеш, може тобі жінка забороняє, і на рівному місці сварка
Але не мало не багато, а 35 км. до неї. До чого я так довго розказую це.
У нас стосунки із Ігорем гарні. Но він не ґазда. Помогти друзям, зробити ремонт, підробляє. Він офіційно працює на новій пошті, водієм. Але в дома в мене немає чоловіка, а велика дитина. На початках коли я робила простеньку канапку, він майже на коліна ставав з подякою. Мені хотілося доглянути за ним, зробити йому приємно. Я привикла, що в мене дома чисто, тепло і я пораюся на кухні, а чоловічу роботу, робив тато з братом. А в Ігоря в квартирі/дома я мушу глянути в кожний кут, вікна старі, дує, треба поміняти, ванна старша моєї мами, треба зробити ремонт, але так щоб я більше до тої проблеми не поверталася «нема нічого постійне, як тимчасове», я так не привикла, не навчена.
Я прошу його, приготувати мені сніданок, якоїсь чоловічої ласки, уваги з ранку. Але я не хочу цього робити. Ми живемо в сучасному світі, кавоварку включити, закинути порізаний хліб в тостер, і сказати кохана ходи снідати. Це така дрібничка, але заряд на цілий день емоцій і знати, що ти комусь потрібна. Нема нічого, приємнішого, як старші люди ідуть по вулиці і тримаються за руку.
А його усе влаштовує, я не розумію цього. Ти додому приходиш відпочивати, не тільки душею. Це кокон котрий ти завиваєшся і набираєшся для реалізації своїх ідей та мрій.
Тому шановні дівчата, коли будете вибирати своїх майбутніх чоловіків враховуйте в якій сім’ї вони проживають, такі самі відносини і будуть у вас. Прийдеться його вчити, виховувати та стримитися до свого уявлення ідеалу.
Але і на сонечку бувають плями.
Історію написала Вікторія Соняшник, спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
Фото, Olesia Oleksandrivna.
