– Що ти тут робиш? – Прошу, не гони. Тільки ти мені можеш допомогти. З такими словами я зустрілася з колишнім чоловіком через 5-ть років після розлучення. Він стояв у мене на порозі з маленькою дитиною

Син уже до того моменту вступив до ВНЗ, навчався в іншому місті. Я проживала одна. Розлучалися з чоловіком погано, розмін квартири, поділ усього, він не хотів нам з сином залишити нічого зайвого, вважав, що я і без того досить заробляю.

Дивлюся в очі, а там ніби інша людина. Немов змінили. Немає тієї агресії і злості, ні хамства і вимог. Є просто якийсь стомлений чоловік, який просить про допомогу. Я пустила їх в будинок. Дівчинку відвела на кухню, налила чаю, дала цукерок. Сама пішла в кімнату, слухати колишнього і те, що з ним сталося. Ми з донькою залишилися одні – почав свою розповідь колишній.

В результаті виявилося, що: 1) Він одружився. 2) У нього народилася дочка. 3) Жінка була з залежністю. 4) Вона продала все, що могла. 5) Пропала безвісти.

Колишній чоловік намагався самостійно виховувати дочку, але не вийшло. Матері його не стало ще до нашого розлучення, просити про допомогу особливо не було кого, тому він прийшов до мене. Після всього, що сталося в період розлучення і після, мені хотілося гнати його в шию. Але очі його дочки не давали мені спокою.

Якщо мати її з залежністю і пропала, то ймовірно, що вже немає серед живих. Заради дівчинки я прийняла рішення надати допомогу, але обмежила термін. І було 3 правила: 1) Він тут ніхто. 2) Я зможу відмовитися в будь-який момент. 3) Він їде миритися з сином.

Колишній погодився на всі умови. У перший же тиждень полагодив в будинку все, що зміг знайти. Ходив в магазин, допомагав по дому, гуляв з донькою. Я ніколи не бачила його таким. Це був якийсь зовсім незнайомий мені чоловік, який шалено любить свою дочку. Дівчинка була трохи старше 3-х років тоді. Миттєво прив’язалася до мене. Схожа на свого тата.

Я так мріяла про дівчинку, але довелося забути про мрію. З колишнім прекрасні дружні стосунки через півроку перейшли в сімейні. Він повернув повагу сина, повернув і мою. та й я з ним щаслива. Став найкращою версією себе. Дочка його стала нашою. На таке щастя я і розраховувати не могла, зараз все чудово, кожен раз згадую, що хотіла прогнати його, але стільки втратила б тоді.