Виходжу в магазин по продукти і ловлю запах свіжого повітря та аромат парфумів людей. Ковток свіжого повітря – це про те, що я ще дихаю, живу.
Коли ловлю аромати парфумів чоловіків та жінок – це про те, що я дихаю в цьому світі не сама.
Я несказанно рада цьому. Як це прекрасно відчувати інших людей через парфуми.
Я маю свої улюблені аромати. Використовую парфуми, як завершальний штрих до образу.
Для мене не скористатися парфумами, це як для моєї бабусі було не вдягти фартуха.
“Онучко, – я ж без запонки (так вона називала фартух), як гола.”, – говорила мені бабуся.
Ми обмінюємося інформацією, обіймами, про свій настрій і характер говоримо невербально нотками парфумів: квітковими, фруктовими, східними прянощами, пачулі, амброю, легкими чи важкими.
Ковток свіжого повітря – я ще дихаю, живу. Аромат парфумів людей – дихаю не сама.
Люди надають відчуття соціального життя. Життя живе у людях.
Попередній день можна прочитати тут: Щоденник психологині на карантині: день 9 Карантин – це людська реформа. Маємо вийти оновленими.
Автор – Антоніна Агілова, психолог. Ексклюзивно для Оsoblyva.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
