Стерлася межа між вихідними і буднями. Дні стали схожими, але не в усьому.
Добре, що різняться емоціями і подіями.
Сьогодні грали онлайн з колегами-друзями в “Мафію” на платформі Zoom. Видається, і так можливо. Досить собі гарна забава.
Два слова про “Мафію”. Завжди, коли граю, люблю діставати собі картку мафії або боса мафії. У 99 відсотках виграю і зберігаю “своїх”.
Це моя тактика по життю діє. Коли мені є за кого відповідати, я досягаю результату максимального і для себе, і для “своїх”. Ця роль мене тримає в тонусі.
І так, я матиму такого тонусу до 24 квітня. Бо теж у відповідальній ролі в групі підтримки.
У кожного наразі свої зобов’язання. Доки є вони, доти спину тримаємо прямо, доти рухаємося.
Хтось у межах квартири, хтось у межах своєї уяви, але рухаємося. Я уявляю і мрію про те, як вільно рухатимуся по місту, по країні і за межами країни.
То на майбутнє. А наразі дотримуюся карантинних заходів.
Попередній день можна прочитати тут: Щоденник психологині на карантині: день 12. Желе люблю, але перетворюватися в нього не збираюся.
Автор – Антоніна Агілова, психолог. Ексклюзивно для Оsoblyva.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
