Сьогодні гуляла в лісі з письменником Ювалем Ной Харарі.
Ввела собі звичку, коли ходжу – слухаю аудіокниги. У мене ходьба вимірюється не в кілометрах, а в книгах.
Помітила, що утримує увагу на тексті через аудіальний канал рух. Слуху допомагають ноги.
Сьогодні гуляла по лісу, вивітрювала думки, і слухала аудіокнигу Юваля Ной Харарі “21 урок для 21 сторіччя”.
Відчуття, що поговорила з автором. Ну, як поговорила?! Помовчала і послухала розумну людину. Зробила собі нотатки.
«Паніка – це форма зверхності. Її породжує гординя, коли людина впевнена, що точно знає, куди рухається світ: вниз. Здивуванню властива більша скромність, а значить, і більша проникливість. Якщо вам хочеться вискочити на вулицю з криком про прийдешній апокаліпсис, спробуйте сказати собі: «Нічого подібного. Насправді я просто не розумію, що відбувається в світі»».
Таки корисно побути в незнанні, подосліджувати, проявити справжню цікавість, непідробний інтерес: “А що ж буде далі?, “А що я ще можу?”
Проявляю. Обходжуся без паніки. І навіть не панікую, що я не панікую. Бо чую від клієнтів і таке: “Я панікую, чому я не панікую”. Буває в різних по-різному. Цікаво, у кого воно як?!
Попередній день можна прочитати тут: Щоденник психологині на карантині: день 13. Сьогодні була мафія.
Автор – Антоніна Агілова, психолог. Ексклюзивно для Оsoblyva.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
