У Марії з Тарасом аж на восьмому році спільного життя появилася така довгожданна донечка, Софійка.
Як же вони любили її, собі нічого майже не купляли все відкладали для доньки.
Софія швидко підросла та пішла вчитися до інституту.
Батьки дуже хвилювалися, по декілька разів на день дзвонили дівчині.
Дівчина хотіла вже мати своє особисте життя.
Вона закохалася в свого однокурсника Богдана та невдовзі вони зіграли пишне весілля.
Адже Марії та Тарасу не було шкода грошей для єдиного сина.
Батьки хлопця теж не були із бідних, подарували йому двокімнатну квартиру в столиці. Тож молоді люди не мали потреби ні в чому.
Так, жили вони щасливо 6 років, появилося В них двоє близняток, дідусі з бабусями допомагали їм.
Але поступово Богдан почав помічати, що Софія перестала його помічати. І все це після її відрядження до Харкова.
Повернувшись, дівчина стала дратівливою та мовчазною. Якось приїхала Софія до батьків сама.
Марія помітила що щось з дочкою не те та спитала: “Що трапилось, доню, в тебе все гаразд? ти якась сама не своя”
Софія відповіла: “Я закохалася мамо, і не знаю що мені робити. Він на 10 років старший за мене, але дуже розумний та начитаний і мені з ним дуже цікаво”
І ще дівчина якось несміливо сказала: “Мамо я хотіла тебе дещо попросити. Ти б не могла мені ще дати грошей?”
Марія спитала : “А навіщо тобі? Хіба тобі не вистачає?”
Софія не хотіла, але розказала, що Вадим, того чоловіка, втратив роботу, взяв кредит, а тепер йому нічим платити.
” І ти йому даєш гроші, щоб він оплачував свій кредит?”- дещо сердито спитала жінка доньку.
Софія сказала, що Богдан все знає, та пішов жити на дачі.
А Вадим не хоче одружуватись, тому й не вимагає від неї розлучення.
Марія послухавши доньку сказала їй, щоб вона якнайшвидше кидала того шахрая та поверталася до родини.
А ще краще нехай вона зараз подзвонить до того чоловіка та скаже йому, що не може більше давати йому грошей на кредит.
Софія подзвонила та сказала все як радила мати. Вадим почувши це, швидко покинув дівчину.
Софія була дуже розчарована, проте до неї на кінець дійшло, що вона зробила помилку.
Наостанок мати казала дівчині: “Ти вже давно виросла доню, пора тверезо дивитись на життя. Маєш хорошого та розумного чоловіка, бережи його виховуй діток. Адже сім’я – це святе.
Автор: Нінелія
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.