Шкода Галину, – пліткують кумасі. – Чоловік привів молоду коханку, якій і тридцяти немає! А Галині сорок вісім, і її – з валізою на вихід. А у неї – ні роботи, ні житла, ні дитини, ні кошеня

Галина дійсно прожила в шлюбі без малого тридцять років, за чоловіком, як за кам’яною стіною. Чоловік її – досить успішний бізнесмен. Галина вискочила за нього в дев’ятнадцять років по великій любові, будучи на другому курсі педінституту.

Через кілька років вони з чоловіком разом поїхали з їх маленького містечка в столицю, і навчання своє Галина так і не закінчила, незважаючи на мамині сльози і вмовляння. Чоловік не бачив в цьому сенсу. Він як раз почав займатися бізнесом, справи добре пішли в гору. Галя ні дня не працювала: займалася собою і затишком, керувала домробітницею, чекала чоловіка, супроводжувала його в поїздки і на заходи і, взагалі, життям своїм була цілком задоволена.

Дітей Галина теж не мала – чоловік не хотів, причому, відмовлявся навідріз. У перші роки шлюбу молода дружина дуже через це переймалася, намагалася вмовити чоловіка і так, і сяк, але без толку. З часом гострота питання спала, і Галина стала подумувати – а й справді, без дітей не так вже й погано. Стільки проблем з цими дітьми, причому, будь-якого віку.

Грім грянув над Галиною кілька тижнів тому – чоловік оголосив про розлучення. Попутно з’ясувалися деякі деталі. Наприклад, раптом якось виявилося, що нажитого в шлюбі майна немає. Чотирикімнатна квартира в столиці, в якій вони живуть, була куплена в свій час на свекруху, а потім подарована нею синові. Тепер Галина претендувати на квартиру не може. І не тільки на неї, але і на заміський будинок і два автомобіля, власність на які оформлена, виявляється, теж не просто так.

Можливо, за майно можна було б ще й судитися. Але у Галини зараз немає на це ні моральних сил, ні грошей, ні розуміння, як взагалі це робити. Вона, за великим рахунком, просто не знає, де і як за світло-то люди платять, цим завжди займався чоловік. А ви говорите – судитися …

Так їй банально жити ніде, доведеться їхати до мами. Чоловік, тепер уже майже колишній, обіцяв купити квитки на літак до малої батьківщини і дати з собою, як широкий жест, 50 тисяч гривень на перший час. Ці гроші в Галиній картині світу – зовсім не така вже й велика сума, як деяким, можливо, здасться. Жити на ці гроші роками вона не зможе точно.

Може, плюнути на все, взяти ці гроші так змотатися куди-небудь відпочити? А потім якось … – Ти з глузду з’їхала! – зітхають знайомі. – Це твої останні гроші. Тобі економити треба, тягнути їх … Про закордонні поїздки забудь! Думай про те, як вижити …

… А у вас які почуття викликає Галина – співчуття чи роздратування? Чоловік в цій ситуації дійсно негідник, який покористувався життям Галини і викинув її на смітник, як відпрацьований матеріал, ще й обібравши і обдуривши з майном? Проміняв на молоду коханку, як же так? Чи Галина отримала те, що заслужила? А мужик цілком у своєму праві. Працював, утримував, по закордонах возив – тепер сама.

Фото ілюстративне з вільних джерел