fbpx

-Скільки землі маємо, які хати у нас є, а дитини немає у вас. Ти прийшла на все готове. -Час іде, ти не молодшаєш, а сподкоємця немає. -Не зможеш привести дитину на світ, забирайся з нашої хати. Наговорила як заправила, свекруха-мудра невістка так круто провчила свекруху, що треба у неї повчитися

До моєї сестри, Оленки залицявся Олексій, він був дещо дивний, тому дівчата завжди з нього так сміялися, що хапалися за животи.

Ніяк не могли стриматися. Він все помічав. Мотав собі на вус, як то кажуть.

Ох, ці подруги.

Сестра моя росла щирою, доброю. Щоранку вона прокидалася і її телефон сигналізував зеленим, це були повідомлення від Олексія.

Ох, ці жінки, створіння Божі… писав Олексій своїй Оленці.

Одружилися таки. Запропонував їй піти жити поки до нього і разом з батьками пожити. А згодом, планував купити квартиру.

У шлюбі жили добре. Та Бог не обдарував даром материнства.

Втрутилась свекруха і шипіла через зуби. Поки чоловік поїхав на роботу. “Генератор яскравих ідей” (свекруха) за горнятком кави сказала:

– Скільки землі маємо, які хати у нас є, а дитини немає у вас. Ти прийшла на все готове.

– Час іде, ти не молодшаєш, а сподкоємця немає.

– Не зможеш привести дитину на світ, забирайся з нашої хати. Наговорила як заправила, свекруха.

Оленка знала, що чоловіка мама буде постійно втручатися у їх життя.

Виріша все розповісти Олексію за, нібито дружною сімейною вечерею. Звісно, свекруха неочікувала такого повороту.

– Олексію, або ми будемо щасливі з тобою але у своєму домі, або твоя мама зруйнує нам життя, і я не чекатиму, я зараз же зберу свої речі. Терпіти такого ставлення до себе я не буду.

– Вирішуй уже, Олексію. Збираємо речі разом, або я їду без тебе.

Оленка була мудра, записала всю розмову свекрухи на диктофон. Дала послухати чоловіку.

Виходили з хати, ще й голосно хряснула дверми.

З очей свекрухи посипалися сльози горохом. Від сорому чи від невідомості уже, Бог його святий знає, що вона в голові своїй виношувала.

В селі цвіли дерева та кущі, а Оленка цвіла від того, що зберегла своє щастя, їдучи з чолоівком на орендну квартиру.

Через 8 місяців, Оленка зателефонувала рідній мамі з приємною звісткою.

– Мамо, у вас буде перший онук.

Історію написала, Олександра Щаслива спеціально для osoblyva.сom

Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.

Фото, Олександра. 2023 р.

You cannot copy content of this page