– Віро він мене залишив саму – вигукнула Оксана, тільки–но сестра відповіла на її дзвінок.
– Сам пішов на роботу, забрав у мене ключі, я не можу вийти.
– Так, Оксано, заспокойся, – спокійно сказала Віра. Це вже не вперше, коли виникала подібна ситуація, і дівчина знала, що їй робити. – Він знову сварився, так?
– Ага, – сказала Оксана.
– То все, я їду.
– Я люблю його. Він не винен. Андрій скоро вибачиться і в нас все буде, як і раніше.
Віра з усієї сили стукнула по столу. На звук прийшов чоловік жінки, на неї подивився, важко зітхнув і пішов одягатися. Все зрозуміло, у Оксани знову проблеми. Її треба рятувати.
Віра була ображена на сестру. Адже це не перший випадок, коли її чоловік свариться.
Якось вона прийшла на сімейне свято, у їхньої мами був ювілей. Сиділа в куточку, на запитання не відповідала, а ось надвечір її прорвало.
Вона плакала і розповідала, як погано з нею поводиться її чоловік.
– Андрій мене ревнує до кожного стовпа. Побачить листування з колегою і починає кричати, а там взагалі нічого не було. Мене просто запропонували підвезти на роботу, знаючи, що моя машина зламалася.
Що у цьому такого?
У Оксани тоді трапилася справжня тривога всередині. Жіноча частина сім’ї відчайдушно намагалася її заспокоїти.
Чоловіки ж відреагували значно гостріше. Батько рвався розібратися з чоловіком дочки.
Його ледве вмовили не гарячкувати.
– Ви не подумайте, я люблю Андрія. Просто мені так прикро. Я вчора на роботі затрималася, то він на мене насварився просто в під’їзді. Усі сусіди чули. А я з ним сперечатись почала, ось він і не витримав. Він потім довго–довго вибачався. На колінах стояв, благав, щоб я його не кидала. А я не знаю що робити. Вибачити?
– Вибачити– різко відповіла Віра. – Він не зміниться. Відчувши свою владу, він продовжуватиме сваритися. А ти далі його пробачатимеш.
– Він більше так ніколи не вчинить – сльози на очах Оксані миттєво висохли. Як же ж так, її коханого Андрійчика звинуватили у чомусь – Ти ж його зовсім не знаєш. Як ти можеш так казати?
– Усі вони однакові. Я надивилася на таких, бачила, що відбувається з їхніми дружинами і до яких наслідків це може призвести. А ти, захищаючи свого чоловіка, потураєш йому.
Оксана буда зла. Ніхто не може звинувачувати її чоловіка. Подумаєш, насварився. Адже він вибачився і більше так ніколи не вчинить. А сестра його одразу якимось не таким робить.
Мама жінок несміливо підтримала свою старшу дочку. Їй теж дуже не подобалося, що хтось свариться на її дівчинку. Але й відкрито йти проти Оксани, з її бажанням захистити чоловіка, вона не могла.
Оксана у неї така, з характером, легко на всіх ображається. А потім у неї щось трапиться, а вона суто з принципу говорити нічого не стане.
– Ах, так. Ви всі проти нього – Оксана все ж образилася на родичів. Вона навіть не розуміла, що її поведінка дуже нелогічна.
– Все, я йду. Саме Андрій повинен приїхати за мною. Спочатку я хотіла, щоб він сюди зайшов і посидів із нами, але тепер ні. Ви ж на нього купою підете.
Оксана тоді швидко втекла. І навіть кілька тижнів ні з ким із родичів взагалі не спілкувалася. Потім вона трохи відтанула, але все одно нічого про свого чоловіка більше не розповідала.
Але потім, через пару місяців, скарги ставали все частішими і частішими. Слова Віри виявилися пророчими. Андрій, більше не стримувався. Але при всьому цьому Оксана все ще продовжувала захищати чоловіка.
Але іноді вона не витримувала і дзвонила сестрі, щоб та приїхала і підтримала її.
Сьогоднішній дзвінок для Віри став останньою краплею. Вона поставила сестру перед вибором – або та приймає допомогу і йде від чоловіка, або більше до неї за цією допомогою не звертається.
– Добре – Оксана нарешті здалася.
Вона просто усвідомила, що далі буде лише гірше.
– Як скажеш, але як ти виберешся з квартири? У тебе немає ключів, а чекати, коли приїде з роботи Андрій погана ідея.
– Та чому ж ні? Я всі свої речі зберу, а коли він прийде, ви зайдете з ним і заберете мене.
За сторонніх він скандалити не буде.
– Добре, будь по–твоєму.
Віра звернулася до знайомого юриста з проханням представляти інтереси сестри у суді.
Вона розуміла, що Андрій так просто не відступиться і наполягатиме на терміні для примирення. Хто знає, чи це витримає Оксана?
Раптом вона все ж таки зламається і вирішить до нього повернутися, а цього допустити ніяк не можна.
Тому було скликано термінову сімейну раду, де Віра докладно пояснила ситуацію.
Було ухвалено рішення відвезти Оксану до сусіднього міста до тітки, Андрій про неї нічого не знав і шукати свою дружину там явно не буде. А тим часом адвокат все зробить і розлучення буде оформлено.
І ось Оксана, вже вільна незаміжня пані, обживається у сусідньому місті.
Вона знайшла подруг, знайшла роботу.
І наче щаслива. Щоправда, з сестрою вона намагалася спілкуватися якнайменше, чомусь вважавши саме її винною у всіх своїх бідах.
Через чотири місяці Віра зайшла на свою сторінку в соцмережу, щоб переглянути новини.
І яке ж було її здивування, коли вона побачила нову фотографію своєї сестри.
Оксана стояла обійнявшись з Андрієм і показувала в об’єктив свою руку, на якій красувалася золота каблучка.
Під фото був підпис: «Почати все спочатку з коханим чоловіком».
Недовго думаючи, Віра подзвонила сестрі.
Та відповіла не відразу, тільки на третій дзвінок, і явно не горіла бажанням спілкуватись.
– Щось сталося, чому ти вирішила мені зателефонувати?
– Сталося, – роздратовано сказала Віра, перегортаючи ще десяток фото.
– Де ти зараз маєш бути, скажи мені?
Чому ти знову з Андрієм? Ти хоч розумієш, чого мені вартувало оформити вам розлучення?
– Це не твоя справа – грубо відповіла сестра.
– Досить лізти в моє життя, я сама вирішую, що мені робити.
Андрій сам мене знайшов, він вибачився переді мною, він заприсягся, що все буде добре. А я його люблю і йому вірю.
– Чудово! Ось тільки більше ніколи мені не дзвони і не скаржся.
Більше ніколи тобі не допоможу, зрозуміло?
Вірі було дуже прикро, що всі її зусилля пішли прахом.
Невже сестра не розуміє, що дуже скоро все повернеться до старого?
Що ж, в одному вона має рацію – це її життя.
Валентина Довга
