Ця історія трапилася зі мною три роки тому, на той час я працювала у ресторані швидкого харчування. Одного разу мені написав повідомлення дивний незнайомець, на ім’я Олександр, без фото й будь-якої інформації про себе на сторінці. Я чемно його відшила, тому що дуже скептично ставлюся до таких знайомств. На що мені прийшла наступна відповідь, що він бачить мене і спостерігає за мною вже не перший день, що я сподобалася йому, але познайомитися в живу він соромиться.
Спочатку я подумала, що це все чиясь витівка, але ні, він не збрехав, а й правда побачив мене й вирішив познайомитися. Я поставилася до цієї ситуації вкрай недовірливо, оскільки розповідати хто він, цей Олександр не хотів, хотів залишитися анонімом до того часу, “поки не настане потрібний момент”. Однак вся ця таємниця не завадила нам спілкуватися цілісіньку ніч.
Мені було дуже цікаво, невже насправді є людина, яка спостерігає за мною. Але я ніяким чином не проявляла свою цікавість. Наступні кілька днів ми листувалися. Я поводилася вкрай обережно, мало хто міг бути по ту сторону екрану. Думки про те, як виглядає мій таємничий незнайомець, ніяк не покидали мене, тому я звертала увагу на всі погляди в моєму напрямку, особливо на роботі.
Через декілька днів на роботі мою увагу привернув дивний гість, який вперто стояв в черзі тільки на мою касу, хоча інші були вільними. Це був Саша! Високий брюнет з карими очима, пухкими губами, з пронизливим поглядом, все, як я люблю!
Не скажу, що це було кохання з першого погляду, але те, що його зовнішність була прекрасна це факт! Його манери, міміка, рухи, погляд, все було чудово. Коли прийшла його черга я щиро посміхнулася йому і привітала, він заговорив, замовив щось стандартне. Його голос був високим, трохи грубим, чітко поставленим, в один голос можна було вже закохатися!
Я посміхалася йому, мені було просто, це було частиною моїх обов’язків, але насправді я посміхалася, тому що знала, що ось він, той, з ким я спілкуюся ночами. Саша навпаки не посміхався, намагався виглядати серйозно і йому це майже вдалося. Він забрав своє замовлення й сів за столик навпроти моєї каси. Читав книжку й іноді дивився поверх неї на мене.
Наступні кілька днів візити й спостереження за мною повторювалися: він приходив після роботи, ставав в чергу до мене на касу, я завжди щиро йому посміхалася, а він завжди був стриманим, забирав своє замовлення і сідав на одне й теж саме місце і читав книгу, зрідка дивлячись на мене. І так до кінця моєї робочої зміни.
Коли я поверталася додому після роботи, він йшов за мною. Таким чином проводжав мене. Я не боялася, навпаки, відчувала себе захищеною. Переписуватися починали коли я приходила додому. Я не збиралася говорити, що здогадалася хто він, чекала його подальших дій. Але спілкуватися з ним стала більш впевнено, без підозр. Не хитрим способом Саша дізнався номер моєї квартири, коли й де я буваю, але свою особистість не квапився розкривати. До речі знайшов мене у соціальній мережі по прізвищу на чеку.
Все це тривало тиждень, ми навіть почали читати одну книгу на двох і обговорювати її. Одного разу в годину пік я їхала на роботу, читаючи нашу книгу, коли раптом позаду мене побачила вже знайомий мені силует. Виявилося, що він хотів весь цей час підкинути мені свій номер телефону. Але в нього це ніяк не виходило. Тому вирішив прикріпити до моїх вхідних дверей записку: «Дай знати коли будеш вдома. Тій О. О.” і номер телефону.
Того вечора ми зідзвонилися і спілкувалися близько години. Коли я запитала, що він робить цієї миті, він сказав, що стоїть і дивиться на мої вікна. Я спустилася до нього і ми, нарешті, познайомилися в живу.
Ми спілкувалися так, ніби знали одне одного сто років. Я мовчки слухала його довгу історію, як він стежив за мною, як щоразу проводжав поглядом, а я в сою чергу зізналася, що давно здогадалася, хто мій співрозмовник, просто терпляче чекала, коли він сам розкриє всі карти. Так почалася наша історія!
Але романтика в наших стосунках на цьому не закінчилася, а тільки почалася. Він постійно передавав мені листи кохання через касирів, коли я виходила по хліб. Одного разу він зламав замок, щоб вивести мене на дах будинку, а там я побачила з висоти надпис з зізнанням в коханні. Ще він якимось чином зробив собі ключ від моєї квартири й коли я повернулася додому після роботи, то знайшла приготовану вечерю і чарівний букет квітів.
Зараз ми вже три роки разом, а коханий не перестає мене дивувати.
