Аня страшенна власниця. Стривожилася тут, що її чоловік переписується з сестрою дружини брата. При цьому в листуванні немає ніяких натяків на компліменти або флірт.
Мій чоловік – тільки мій! Такої думки Аня завжди дотримувалася. Тобто якщо він навіть двері якійсь жінці допоміг відкрити або перекинувся кількома словами (нейтральними) – все, бачить в цьому загрозу шлюбу. Їй в принципі неприємно, що чоловік може спілкуватися з жінками. Але ж не в лісі живемо. Якщо ніяких заборонених розмов немає – то чому не можна? Я ось, коли ще була в шлюбі, теж могла з хлопцями поговорити на зовсім абстрактні теми, що в цьому такого? По-моєму, одруження або заміжжя – не полон.
цитую:
“Начебто у нас все добре. Активно плануємо дитинку. У сім’ї немає сварок. І ось щось мене підштовхнуло, коли чоловік забув телефон, поритися в ньому. Зайшла у вайбер, а там невеличке листування з сестрою дружини брата. У мого чоловіка брат рідний є, у нього дружина, а у дружини сестра. Дівчина дуже товариська, зі слів дружини брата, у неї немає хлопця, тому що вона всіх вважає тільки друзями. Їй 23. Чоловікові 33.
Читайте також: Теща спокою не давала, тричі на ніч бігала до молодих в кімнату: “Тихіше ви, розійшлися. Дитину розбудите”
Ну ось. Спілкування у них починається приблизно так: “добрий день або вечір”, пару раз було “на добраніч”. Якщо чоловікові пісня сподобалася якась, він для чогось їй надсилає, то каже, ось на риболовлю зібрався, золоту рибку зловити. Ніжностей ніяких немає. Але мені все одно на душі паршиво. Відволікаюся на це. З ним коли, про це забуваю, коли його немає – хвилююсь знову. Що мені думати, що робити? ”
Створила собі Анюта проблему на рівному місці, або й справді таке спілкування не обіцяє зазвичай нічого хорошого?
