Свекруха мене відчитувала: – Мало тобі одного мого сина оббирати, ще й за другого взялася! Фу, безсоромна. У нього дружина і дитина, а він все зароблене до вас відносить. Все тобі мало, хапуга!

Унадився брат чоловіка, Ваня, гроші у нас позичати. Начебто, і зарплата у нього більше, ніж у мого чоловіка, а все скаржиться, що грошей немає. За півтора року на більш як 10 тисяч напозичав. Вчора прийшов в черговий раз «в борг» просити, але отримав відмову. Пішов він від нас сильно образившись. Але нас з чоловіком теж можна зрозуміти – у нас дитина й іпотека, і гроші, які Ваня постійно займає і не віддає, нам би дуже знадобилися.

Через годину після Ваніного візиту, прийшла свекруха з Лідою, дружиною Вані. Не встигла я відкрити двері, як вони з порога накинулися на мене зі звинуваченнями: – Вам в борг давали, а не назовсім гроші подарували. Не хочете по-доброму борги віддавати, заберемо технікою. А то ноутбуки вони собі купують, а Вані повернути нічого не можуть.

Ліда по-хазяйськи протопала в кімнату і вихопила ноутбук, який чоловік купив для того, щоб брати роботу додому, прямо з-під носа мого чоловіка.

– Лідо, що ти робиш? – обурився чоловік.

– Повертаю собі гроші, мені дитину годувати нічим. Документи давай, я його продам і частину боргу вам спишу. – злобно пробурмотіла Ліда.

Поки чоловік намагався відібрати техніку з загребущих її ручок, свекруха мене відчитувала: – Мало тобі одного мого сина оббирати, ще й за другого взялася! Фу, безсоромна. У нього дружина і дитина, а він все зароблене до вас відносить. Все тобі мало, хапуга!

Моєму здивуванню не було меж: адже все з точністю навпаки – це Ваня постійно жебракує, прикриваючись голодною дитиною. На мої заперечення свекруха розгнівалася і вліпила мені ляпаса: – Та як ти смієш звинувачувати мого сина?

Я вліпила їй у відповідь і порадила звалити з мого будинку, а з брехнею Вані нехай Ліда і розбирається, а нас нічого приплітати.

На крики прийшов чоловік, який забрав ноутбук у дружини брата. Він побачив червоні п’ятірні на щоках у мене і матері, і моментально завівся:

– Та що ти собі дозволяєш? – до кого конкретно він звернувся, було незрозуміло – на ньому знову повисла Ліда, голосячи і намагаючись відібрати ноут.

– Сину, твоя дружина перша почала, я тільки захищалася! Ти не можеш жити з жінкою, яка підняла руку на твою мать! – свекруха почала заламувати руки в просячому жесті.

– Брехати – це у вас з Ванею сімейне! – сплюнула я і повернулася до чоловіка. – Сам розбирайся з цими ненормальними. Я пішла в кімнату і зачинила за собою двері. Цей балаган мене не стосується. Хоча, бажання повернутися і грунтовно брякнути матері чоловіка мене не покидало.

Коли Ваня одружився з Лідою і привів її жити в квартиру до своєї матері. Ліда виявилася такою ж нахабною бабою, як і моя свекруха. Вони швидко знайшли спільну мову і спільного ворога – мене. А з витратами Вані все просто: втомлений від постійного контролю дружини і матері, Ваня завів собі жінку на стороні. Добру, лагідну сироту Гульнару, що працює на ринку неподалік. Я їх бачила кілька разів разом, але мені і в голову не прийшло його здавати – сам розбереться, не маленький.

Тотальний контроль Ліди і матері над заробітком Вані, змусив Ваню шукати способи викроїти хоч трохи коштів на кохану. Те, що він примудрявся викроювати з під пильного ока дружини і мами під приводом «брат зайняв», витрачалося на коханку. А коли викроїти не вдавалося – Ваня втік займати у нас.

Родичок чоловік випровадив, показавши перекази на Ванину карту в мобільному банку, тим самим довівши нашу правоту. Ні у свекрухи, ні у Ліди, навіть не промайнуло бажання попросити вибачення за цю спробу пограбування. Ваню шкода, нехай перепаде йому за гроші і за брехню. Я йому телефонувала сьогодні – трубку не взяв. Навіть хвилюватися початку – чи живий він?

Фото ілюстративне з вільних джерел