Вони познайомилися в школі, навчаючись в старших класах, тоді у Свєти і трапилася перша любов. Вона дуже сильно покохала Ігоря, і як їй здавалося, він теж так само її кохав. Потім він пішов до армії. А вона стала його чекати.
Вони листувалися, багато писали одне одному. Світлана писала, що вона сумує і чекає його. Він відповідав, що теж сумує. Але, одного разу, Світлана отримала лист, в якому він її назвав Ірою. Вона уважно оглянула конверт, ні, адреса точно її, та й ім’я Іра в листі зустрілося лише в кінці. У приписці «Іро, я так тебе кохаю». Джерело
Світлана не надала цьому особливого значення, помилка, швидше за все. Відслуживши визначений термін, Ігор, повернувся додому.
Стосунки зав’язалися з подвоєною силою. Світлана чекала, що ось-ось вони одружаться, але Ігор все відкладав. Говорив, що на роботу треба спочатку влаштуватися, на ноги стати. І Світлана, все розуміла, і чекала. Їй і не потрібен був особливо штамп в паспорті, але з ним якось надійніше.
Ігор все рідше став приходити до неї, все рідше вони були вдвох. Вона запитала у нього, чому він віддалився. Ігор лише сказав, що влаштувався на нову роботу, і стомлюється. Світла більше не питала.
Потім подруга Світлани сказала, що бачила її нареченого з якоюсь дівчиною в кафе, вони мило розмовляли і сміялися. У Свєти боляче кольнуло, але вона промовчала. Навіть спробувала виправдати Ігоря, сказавши, що це колега з роботи.
А коли Ігор прийшов до неї через кілька днів, він так і підтвердив, що це була колега з роботи. Світлана і перестала думати про неї.
Минуло п’ять років, Світлана все ще чекала пропозиції. Вони начебто вже і жити почали разом, але Ігор раз в кілька днів йшов на добову зміну. А то і на всі вихідні зникав. Багато працював.
А, одного разу, Ігор повернувся ледь тримаючись на ногах. Світлана навіть злякалася, адже він практично не вживав.
-Що трапилося?
-Светка! Свєтка, Свєтка, ти моя конфєтка. Йду від тебе. Зовсім.
Світлана так і села.
-Куди ж ти йдеш і чому?
-Іра, моя кохана жінка, сьогодні народила мені другого сина. Другого сина, Світлано. Я щасливий батько. Усе. Сьогодні ще переночую, а потім все.
У Свєти спохмурніло в голові. Як так. Іра. Два сини. За її спиною, Ігор завів другу сім’ю. Свєтка проридала до ранку, а потім заснула без сил.
Коли вона встала, Ігор вже пішов.
А з’явився знову тільки через рік. Стоїть, очі в підлогу. За руку тримає одного, на руках другий. Звичайно, Світлана прийняла їх, як рідних. І за 10 років спільного життя, навіть не натякнула про минуле.
Іра кинула дітей, а піти їм більше нікуди було. Світла всіх прийняла. Ось така терпляча жінка.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
