Зі сльозами на очах я покидала місто, яке мені так полюбилося за 7 років. Згадувала, як колись приїхала у велике, гарне місто, коли я була на сьомому небі від щастя, ось воно справжнє життя, думала я. Сидячи в автобусі, я розуміла, що потрібно все забути і почати нове життя, де немає його. А як красиво все починалося: квіти, подарунки, увага, турбота. При першій зустрічі я його відкинула, якби не його наполегливість, цих прекрасних шести місяців не було б.
Я все запитувала себе: якщо людина любить, навіщо зраджувати? Як же боляче дивитися в очі коханої людини і розуміти, що він більше не з тобою, хоч і каже, що любить, але ти не бачиш цю ласку, ніжність, як раніше. Варто було йому тільки подивитися, я покривалася мурашками, серце починало битися все частіше, я знала, що таке дорожити кожною секундою проведеною з ним, прокидатися вранці і знати що він поряд, обіймати і просто знати, що він мій.
Скільки ж ми пережили за цих півроку. Все це так зблизило нас, він не покинув мене, коли у мене були проблеми, був завжди поруч. Перший раз сказала, що люблю, коли він витирав сльози мені в машині, з такою ніжністю якої я ніколи не знала. Тоді я зрозуміла, що хочу завжди бути поряд з ним, хочу, щоб у нас були діти, і щоб вони були схожі на нього. Сім’я його мене дуже полюбила, сприйняли, як рідну. І все здавалося так добре, поки я, бува, не прочитала його смс. Чесно сказати, мене, ніби магнітом потягнуло в його телефон, ніколи раніше не читала листування в телефоні. У відповідь почула, що це просто приятелька, хіба я не можу дружити? Так, але з подругами не фліртують. Так і почалася тріщина у наших відносинах.
Якось я поїхала на кілька днів, він весь цей час писав, дзвонив, і я наївна повірила йому і пробачила, сподіваючись, що все нормалізується. Я думала, все зміниться, адже ми пережили разом так багато. Але він нічого не цінував: ні мене, ні час, ні турботу, нічого!
І раптом усе обірвалося. В мені, таке відчуття, коли більше нічого хочеться, тому що перестало бути потрібним! Коли ти всю свою любов віддала йому, а у відповідь не отримала навіть спасибі. Коли я прийшла йому сказати, що їду в інше місто на роботу, він лише сказав, Удачі! Хай щастить! Сказав чоловік, який був для мене сенсом життя.
Фото pixabay.com
