Мирослава була молодою вродливою дівчиною. Але в коханні їй не щастило – усе життя вона закохувалася у набагато старших від неї одружених чоловіків, які дуже швидко її кидали.
Коли їй було п’ятнадцять, вона дуже засмучена була через одну з таких нещасливих історій. Але той чоловік був для неї особливим – почуття до нього вона плекала й досі.
У нього було незвичайне ім’я – Дамір. І от через багато років їй вдалося зустрітися з ним, але він не впізнав Мирославу.
Або вдав, що не впізнав. У чоловіка була дружина та маленький син.
Вони були щасливою сім’єю, і збоку було видно що там панує кохання та гармонія.
А Мирославі від цього було тільки гірше. То одного разу доля ніби сама привела до дівчини чоловіка.
Дамір сам прийшов до дівчини на роботу, вона була дитячим педіатром, занісши карточку сина.
Розговоривши чоловіка, Мирослава дізналася що його дружина вдруге знаходиться при надії, і їм потрібна нянька для сина.
Шукати зовсім немає часу, тож Дамір запропонував Мирославі попрацювати в них трохи нянькою.
Дівчина так зраділа. І звісно одразу погодилась. Адже вона хотіла бути по ближче до чоловіка.
Та як не старалася Мирослава, чоловік не звертав на неї увагу.
Дамір замітив надмірну увагу з боку дівчини, поговоривши з своїм давнім другом Олегом та вирішив триматися від дівчини подальше.
А наступного дня Олег, якому було дуже цікаво що ж це за молода дівчина про яку розказував йому Дамір вирішив завітати до чоловіка додому в гості.
Коли Мирослава відчинила двері, то чоловік одразу її впізнав, адже він уже з Даміром дружив багато років, ну і звісно знав про всіх його дівчат.
Однак, коли дівчина вирішила відкритись перед чоловіком і нагадати йому про їхні колишні стосунки, то Дамір нічого не сказавши у відповідь, просто звільнив дівчину.
Мирославі було дуже образливо проте вона вирішила змиритися.
Та через декілька днів Дамір сам приїхав до будинку дівчини.
Він подзвонив у двері і відчинила йому мати Мирослави.
Як виявилось, він і був її колишнім чоловіком та батьком Мирослави.
Чоловік був радий, що колись, коли він познайомився з дівчиною, у них нічого не було. Бо він як батько, собі би цього не простив.
Жінка сказала що Мирослава поїхала з якимось чоловіком, проте вона записала номер машини.
І Дамір зрозумів що це його друг Олег.
Вони одразу поїхали до Олега, там і була Мирослава, почувши правду, вона одразу не могла повірити в це.
Але згодом, вона прийняла Даміра як батька.
Автор: Нінель