Познайомилася я з Мирославом, коли йому було 20 років. Гуляли, сміялися, пили каву.
Наступні два місяці зустрічалися щомісяця.
Потім він познайомив мене з друзями та мамою.
Наразі у шлюбі уже 20 років. Чоловіка звати, Мирослав, 50 років йому. Мене дуже напрягає те, що він постійно з мамою у всьому радиться. я й не думала, що він є “мамчин синочок”.
Мій чоловік є самозакоханий, який зробив своїм пріоритетом не мене а матір. Він завжди прагнув до незалежності.
Коли здоров’я мами його різко погіршилося. Він запанікував, як не дивно. А коли хворію я, то йому якось байдуже.
-Коли чоловік підростає, він повинен покинути батьківський дім і піти до дружини – це закон природи, з яким не можна сперечатися. Сказала я йому.
-Та що ти, я не можу маму залишити. Як ти смієш так зі мною розмовляти.
А у нього виявилась холодна, самозакохана мати зі своїм багажем важких відносин з чоловічою статтю, вона несвідомо робить сина головним чоловіком, тому що він не зрадить її.
Звичайно, коли ти з’являєшся в житті такого чоловіка, то не чекай, що мама віддасть його тобі – вона потребує його сама.
Це означає, що вона будь-яким чином зв’язує його з нею і яка претендує на свого хлопчика.
Що відбувається у вашій родині, якщо ви одружені з “мамусиним синочком”.
Чоловік все радиться не зі мною, а з мамою. І навіть якщо він чує мою думку, він приймає будь-які рішення тільки з маминої згоди.
Всі події вашого життя, якісь плани і зміни ви дізнаєтеся останніми – звичайно, мама знає все з самого початку.
Вона навіть знає, коли у вас період і що відбувається в особистому житті вашої старшої дочки, яка не спілкується з бабусею.
І хоча у вашого чоловіка може не бути коханки, у вас ще є відчуття, що він вам зраджує з мамою.
А у вас таке було? Які б ви дали мені поради у такій ситуації?
Автор: Вероніка