Тарас завжди був амбітним хлопцем. З дитинства мріяв про краще життя, в якому не було б злиднів, бідності та постійної боротьби за кожен шматок хліба.
Він родом із села, в родині, де кожен день починався з важкої праці на полі, а закінчувався так само. Його батьки, люди працьовиті та прості, завжди намагалися дати сину найкраще, але вони й самі знали, що для того, щоб змінити своє життя, треба мати більше, ніж просто бажання.
Тарас ріс у великій родині, де любов і підтримка були основою, але й не було багато матеріальних благ. І хоча мати постійно говорила йому про важливість освіти та праці, Тарас з дитинства відчував, що у звичайній сільській роботі немає того, чого він шукає.
І він вирішив, що найкращим виходом для нього буде виїхати за кордон. Так він потрапив до Канади, де на перший погляд відкрився справжній світ можливостей.
Перші роки в Канаді були важкими. Тарас працював на будівництві, зазвичай зранку до пізнього вечора, і повертався додому лише по вихідних, якщо міг дозволити собі цей розкішний момент відпочинку.
Зарплата була непоганою для заробітчанина, і він вже планував, як змінить своє життя, коли повернеться додому.
На той момент його дружина, Марина, була звичайною українською жінкою, яка терпеливо чекала на чоловіка вдома, займаючись господарством і виховуючи їхніх двох дітей.
Вона була красивою, ніжною, турботливою, але в останні роки здавалося, що їхні стосунки стали якимись «порожніми». Тарас завжди любив свою дружину, але під впливом нового середовища, нових можливостей і певної кількості часу без неї почав відчувати нестачу чогось більше, ніж просто дому.
З часом, коли він більше часу проводив у Канаді, він зустрів Ангеліку. Вона була зовсім іншою. Всі, хто її бачив, вважали її не дуже привабливою — не такою, як його дружина.
Але Тарас не одразу це помітив. Ангеліка була іншою: суворою, рішучою і, що важливо, багатою. Вона володіла невеликим бізнесом, який приносив гарний дохід, і ця фінансова незалежність зацікавила Тараса.
Вона не була така красива, як Марина, але мала в собі силу і впевненість, яку Тарас почав відчувати як щось нове, особливе.
Спочатку їхні стосунки були чисто дружніми. Вони разом обідали, допомагали один одному з різними побутовими питаннями. Але з часом, Ангеліка почала робити йому знаки уваги.
Вона була готова слухати його проблеми, підтримувати, коли Тарас відчував себе розчарованим або виснаженим після роботи.
Її багатство й ставлення до життя змусили Тараса відчути себе важливим, значущим, і навіть якщо він і не хотів цього визнавати, з кожним днем він почав тягнутися до неї.
Усі ці місяці, перебуваючи далеко від дому, Тарас поступово втрачав зв’язок із реальністю. Він перестав щиро думати про Марину, хоча все ще говорив з нею по телефону, намагаючись не давати зрозуміти, що в його серці з’явилися інші почуття.
Він став хвалитися своїм новим оточенням, друзями, які мали гроші, а Ангеліка часто була його партнеркою в розмовах.
Одного разу, під час одного із таких обідів, коли вони знову разом обговорювали бізнес та життя, Анна виявила до нього знак уваги, який змінив усе.
Тарас відчув себе потрібним і бажаним, чого так бракувало йому вдома. Він не міг не відчути приємної тривоги, яка виникла в його голові.
Після того вечора Тарас зрозумів, що він має вирішити, чого він хоче від життя. З одного боку, у нього була дружина, з якою він пройшов разом через багато труднощів.
З іншого — була Ангеліка, яка могла дати йому все, чого він так прагнув: гроші, комфорт, нове життя.
Тарас не був готовий до того, щоб розпрощатися з Мариною. Вона була прекрасною жінкою, яка завжди підтримувала його, і яка ще не знала, що її чоловік почав мати інші почуття.
Але зустріч з Ангелікою змінила все. Він почав все більше думати про те, що його життя могло б бути набагато легшим і багатшим поруч з нею.
Після кількох таких зустрічей чоловік зрозумів, що рішення прийнято — він залишить свою дружину. Тарас сказав Марині, що вирішив не повертатися додому, бо в нього з’явились нові плани.
Вона не могла повірити. Жінка завжди думала, що вони разом, що їхня любов не зламна.
Через кілька місяців Тарас і Ангеліка почали жити разом. Вона дійсно була багатою, мала бізнес і вплив, але незабаром Тарас зрозумів, що багатство не дає йому того, чого він прагнув.
Ангеліка виявилася жінкою, яка не шукала справжніх почуттів, а просто потребувала чоловіка, який би виконував її волю. Вона ніколи не була готова до компромісів, завжди ставила свої інтереси на перше місце.
Тарас, якого колись приваблювала її незалежність і багатство, зрозумів, що залишив Марину заради порожнього життя. Він відчув себе зрадником, коли йому стало ясно, що гроші й комфорт не заповнюють порожнечу в душі. Він був готовий повернутися додому, але вже було пізно.
Марина не чула його вибачень. Тарас зрозумів, що іноді заради миттєвих задоволень можна втратити найцінніше, що є в житті — справжні почуття і людей, які щиро тебе люблять.
В результаті, навіть перебуваючи в багатому будинку з Ангелікою, Тарас не відчував щастя. Багатство і нові можливості не змогли заповнити ту порожнечу, яку він залишив за собою, коли зрадив свою дружину.
І хоча його матеріальне становище покращилось, душевне самопочуття залишалося порожнім. І він розумів: інколи найбільше багатство — це не гроші, а любов і вірність того, хто був з тобою в найважчі моменти життя.
Валентина Довга
