Текст підготовлено спеціально для сайту osoblyva
Тато пішов від нас, коли мені щойно виповнилось чотири. Залишив мене і маму. Пам’ятаю його обличчя, як він піднімав мене і садив на плечі, але більше нічого. Можливо, я була ще дуже маленькою. Щоб зберігати спогади такої давності, а може моя свідомість витіснила їх, вважаючи надто неприємними.
Мама не довго плакала, коли тато пішов і досить швидко стала влаштовувати своє особисте життя. У її житті з’являлися все нові чоловіки, щоразу вона просила називати чергового залицяльника татом, але мені ця ідея не подобалося. З одного боку, я розуміла її прагнення стати щасливою. Але з іншого, я росла і бачила все це.
Бабуся часто забирала мене до себе, засуджуючи мою матір. Але нічого не змінювалося. Я поверталася і це тривало далі. У 16 років, після дев’ятого класу я вступила до коледжу, заселившись в квартиру з ще одною дівчиною. Ми ділили навпіл орендну плату. Гуртожиток мені не дали, так як його надавали на той момент тільки приїжджим.
Я вчилася, підробляла і намагалася всіма силами вирватися з цього місця. Мама навіть не намагалася зв’язатися зі мною. Якби я не дзвонила, то вона б і далі ігнорувала моє існування.
Мама знайшла якогось чоловіка, який затримався більше, ніж на кілька місяців. Вони ніби були щасливі, але мене це не хвилювало. Тепер я хотіла сама влаштувати своє щастя. Я довчилась і влаштувалася працювати, де мої таланти оцінили по достоїнству. Хороша зарплата дозволила мені орендувати квартиру поодинці і просто жити в своє задоволення.
Мама зрозуміла, що у мене з’явилися гроші і стала частим гостем. Дзвонила, писала, приїжджала. Вона всіляко демонструвала свою любов до мене. У дитинстві така поведінка ще б була звичною, але я ж уже доросла і не дурна. Коли приїжджає жінка. Грає люблячу матір, а перед від’їздом просить грошей, то не важко зрозуміти все.
Тільки мама вирішила, що її акторська гра безцінна. Вона скинула мені номер карти і тепер чекала регулярних надходжень. Вибачте звичайно, але з якого дива?! Я краще бабусі допоможу, вона в моєму дитинстві і то зробила для мене куди більше.
Кілька разів я таки переказала невеликі суми. Але мамі цього було мало. Вона подзвонила і почала свою пісню, що я погана і невдячна дочка, могла б надіслати і більше. А мені так набридло все це, що нудно було дивитися. Ну не хочеш ти бути з дочкою, так дай їй спокій!
Вона хотіла не менш трьох тисяч отримувати в місяць. А я всього 6 заробляла, а мені квартиру оплачувати, комуналку і їсти теж потрібно. Мама моєї відмови не зрозуміла, по тисячі отримувати не хотіла. Тоді вона сказала, що якщо я не погоджуся перераховувати скільки вона сказала, то вона від мене відмовиться. Я їй відповіла, що вона вільна чинити як їй заманеться.
Мама дико розсердилася, а мені хотілося розірвати будь-які стосунки з нею. Нехай сама водиться з цими своїми чоловіками, купує їм їжу і випивку. Не хочу спонсорувати її гульки.
З того моменту минуло шість років. Я встигла вийти заміж і провести прекрасні роки в шлюбі. А моя мати досі на мене ображається і не може пробачити. Щоразу, коли я приїжджала миритися, вона говорила, що я знаю суму її вибачення. Мене це принижувало, невже можна шість з гаком років ображатися через три тисячі щомісячних?!
І це на рідну дочку, яку вона постійнр кидала в дитинстві.
Я перераховую по тисячі гривень бабусі щомісяця, якщо є можливість – то навіть більше. Їй хоч допомога буде до пенсії, а то вона зовсім одна там. Бабуся дзвонить зі сльозами щоразу, дякуючи за допомогу. Але мені для неї нічого не шкода. Скаже більше, дам більше, хоч всю зарплату взагалі.
Я все дитинство мріяла про сім’ю, де у мене були б тато і мама, але все сталося інакше. У мене була тільки бабуся, яка і допомагала мені в житті. Без неї, я рано чи пізно утікла б з дому і потрапила в дитячий будинок.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Якщо хочете читати більше цікавих матеріалів та життєвих історій від osoblyva – підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням
