Телефонує мені знайома через спільних друзів дівчина і з наїздом заявляє, що вже 1,5 року зустрічається з моїм чоловіком. У мене земля пішла з під ніг, у вухах неначе вата, і єдине що я змогла сказати – а Вас не бентежить, що у нього двоє дітей?

Подібні історії я чула часто, але ніколи не думала, що це трапиться і зі мною. Навіть не знаю, як вчинити, бо чесно кажучи, зовсім не була готова до цієї ситуації.

Ну так от, тиждень тому, у мене задзвонив телефон. Номер записаний, Женя, знайома через спільних друзів дівчина. Дзвонить і з наїздом мені заявляє, що вже 1,5 року зустрічається з моїм чоловіком. Джерело

У мене земля пішла з під ніг, у вухах неначе вата, і єдине що я змогла сказати – а Вас не бентежить, що у нього двоє дітей? Та відповіла, що ні, не бентежить, дітей він любить і не кидає, а зі мною живе тільки через них.

Не пам’ятаю що ми ще говорили, якось не запам’яталося. Поклала трубку, чоловік поруч сидить. Не заперечує нічого. Каже сам хотів розповісти сьогодні.

Так, було, але закінчилося і вона з помсти подзвонила. Просить заслужити довіру, каже що не хоче нас втрачати, мене любить. А я вже не вірю жодному слову. Буду подавати документи на розлучення.

Що ми маємо. В цьому році було б 10 років як разом, 7 років в шлюбі, синові 4 роки і дочці рік. На нього схожа, як і мріяв. Але її наpoдження не зупинило його в походеньках.

При цьому, сім’ю не забезпечує, чоловічу домашню роботу не робить, з дітьми особливо не допомагає. Виникає логічне запитання, а навіщо тоді такий чоловік? Напевно, любов сліпа, ось я і не хотіла нічого бачити. Поговорити пробувала, у відповідь брехав або мовчав, нічого не змінювалося.

Я, в якійсь мірі, навіть вдячна цій дівчині, так би не наважилася на розлучення, страшно одній з дітьми залишитися. А тут такий привід.

Чесно сказати, нічого мені від нього і не хочеться. Коли чоловік не як чоловік, всі питання доводиться вирішувати самій, а він ще й грошей у мене просить.

Читайте також: Тато тремтячими руками схопив телефон і подзвонив у швидку. Потім узяв маму на руки і поклав на диван. Він обіймав її і плакав, тьопав по щоках і кричав – «Тільки не йди, лікарі вже їдуть» Я не розумів що відбувається

Але все одно, це дуже бoляче, бpидко і огuдно зараз. Неначе розкрився великий наpив. Дуже важко, що син питає, де тато, сумує, а я не можу толком пояснити. Була у мене велика сім’я, і відразу я залишилася матір’ю-одиначкою з двома дітьми. Благо у мене є де жити і заробити я зможу.

Просто дуже хочеться зрозуміти, що я робила не так, щоб не повторити помилок. Чоловік каже, що справа не в мені. Напевно я була занадто м’якою, довіряла і прощала багато, а треба було не пускати на n’янкu і перевіряти телефон. Але я так не хочу. Не моє це – шпигунство.