– Ало, здрастуйте, мені дали ваш номер, сказали що завтра ви їдете в Полтаву.
– Так їжу, в 5 ранку виїжджаю, вас влаштовує? Ви будете одна?
– Так нас влаштовує, ні, я буду зі своєю бабусею.
-ОК домовилися. Зустрічаємося там то там то, і дуже прошу не спізнюватися.
Я хотів було покласти трубку, але почув: – Чого бабуся? Ааааа добре я передам. Джерело
– Ми будемо в 5 ранку на місці, але моя бабуся каже щоб ви головне не запізнилися і радить не пити кефір на ніч.
Я як раз був з пляшкою кефіру в руках і перед дзвінком реально було бажання випити його, я ще про себе подумав, що дивний збіг.
Бабусю я не послухав і навернув всю пляшку кефіру з такою насолодою ніби ніколи цього напою не пив.
Це було десь 9 вечора я пішов у ванну, почистив зуби і ліг в ліжко, нічник був включений і дружина подивившись на мене запитала що з обличчям, я глянув в дзеркало і тут же все попливло перед очима і мене як ніби зсередини щось рвaло, відчув нестерпний бiль в шлунку, не буду описувати всіх процедур у ванні, але ви зрозуміли сподіваюся.
Через годину проведену у ванні дружина вже стукала з повним набором таблeток і всяких поpoшків біля, а у мене було дике бажання здoxнути бо такого я ще не переживав навіть після дикої пuятики.
Загалом промyчився я до 2 години ночі і десь близько трьох мене попустило, та так ніби нічого не було, звичайно ж я проспав і відкрив очі майже о 6 годині ранку, швидко злетів з ліжка, рвонув в гараж і так само швидко рвонув на місце де повинен був забрати попутників.
Під’їхавши до обговореного місця я побачив молоду жінку з бабусею вони стояли і чекали мене, я вийшов з машини переконався що це вони, допоміг їм повантажити багаж і ми рушили, їхати треба було 4 години, але на свою зустріч я запізнювався, я промимрив щось типу, машина не заводилася і ми рушили.
– Не поспішай онучкy, ти встигнеш, вони теж спізнюються. А кефір все таки випив ти.
– Бабуся звідки ви знаєте? І чому ви впевнені що ці люди теж запізняться? Ви яcнoвидиця? Я ще посміхнувся.
Вона мовчала і жінка мовчала, і я замовк і ось так всю дорогу їхали мовчки, перед самим приїздом вона дала мені якийсь папірець згорнутий в клубок і сказала.
-Тримай при собі під час бесіди з цими людьми, а коли розмова ваша піде не так як тобі б хотілося, розверни папірець і розпорош собі під ноги то що там загорнуте.
По приїзду вони вийшли, ми розпрощалися, я закинув папірець собі в кишеню і поїхав далі у своїх справах, а справи були серйозні, відмазував брата від великих проблем, які його часто відвідують, і люди були серйозні.
Загалом було все так як сказала ця бабуся, по початку розмова йшла нормально, але потім мені ставили непідйомні умови, я почав говорити що ми домовлялися про одне, а тут зовсім інші цифри, але мені сказали що або так чи брат “попаде”, і тут я згадав про цей згорток.
Я тихо витягнув його з кишені і висипав якусь суху подрібнену траву собі під ноги, але розмова наша так і закінчилася нічим, я встав і пішов до машини без настрою і тільки я сів у машину як від людей прийшло повідомлення «Ми згодні вам допомогти на колишніх умовах тільки через те що ви адекватна і розсудлива людина, все в силі. Ось банк, всі дані, всього найкращого »
Я коли це прочитав тут же згадав свою попутницю, спасибі їй величезне, що вона так виручила мене.
