fbpx

– Ти нічого не хочеш змінити? Викреслити з пам’яті 11 років життя із моїм майбутнім чоловіком за півтора дня я не могла

У житті бувають такі несподівані повороти. Ось уже 10 років минуло від дня мого весілля, а я й досі не знаю, чи правильно вчинила.

Може, хтось мав подібні складні життєві історії? Теж буде цікаво прочитати та дізнатися, чим таке може закінчитися. А сталося ось що.

З моїм чоловіком Вадимом дружили ми мало не зі шкільної лави. Ми зустрічалися, потім стали разом жити.

Все було спокійно. Ми разом ходили в гості, разом вирішували проблеми і нарешті вирішили зіграти весілля, бо були готові до цього.

Дорослі люди, обом недовго до тридцяти років. Обрали день, подали заяву, купили весільні вбрання та обручки.

За 3 дні до весілля я поїхала до магазину за туфлями – у цьому магазині працював мій друг дитинства. І ось… Заходжу й поряд із Ігорем бачу іншого продавця.

— Злата, це Артем.

– Артем, це Злата.

І все! Ми обидва стоїмо і нічого не можемо сказати. Це була якась миттєва закоханість. Причому взаємна. А в мене післязавтра весілля.

Я купила туфлі, а ввечері до півночі ми гуляли з Артемом містом. Наступного дня він взяв відгул і просидів у мене на роботі. За цей день ми розповіли одне одному про все, що було з нами за наші прожиті роки.

А у вечірньому кафе обговорили усі новини світу. Ось тільки не говорили про нас. Бо завтра в мене було весілля. І тільки йдучи, він запитав:

– Ти нічого не хочеш змінити?

Викреслити з пам’яті 11 років життя із моїм майбутнім чоловіком за півтора дня я не могла.

Моєю відповіддю було «Ні».

Артем приїхав привітати мене із законним шлюбом і подарував нам чудовий подарунок.

А я щохвилини представляла його на місці Вадима у своєму майбутньому житті.

От і все. Цього року у нас із Вадимом 10-річчя весілля. Нашому синові вже 10. І, звичайно, його звуть Артем.

А той несподіваний Артем, я знаю, поїхав до іншого міста і навіть до іншої країни. Мій чоловік знає про цю історію і пишається тим, що я вибрала його.

Я вдячна йому за його розуміння та люблю його.

Але всі ці роки мене не залишає думка, чи правильний тоді я зробила вибір.

You cannot copy content of this page