– Свєт, тут така справа – у мене весілля в суботу, свекруха вдруге заміж зібралася, а мені одягнути нічого. Пам’ятаєш у тебе плаття було, таке синє в підлогу, слухай, позич на кілька днів.
Це плаття Світлані було дорогим в усіх сенсах – шила вона його на замовлення в ательє, обійшлося їй тисяч в 8 – італійська тканину, бісер – в цій сукні вона заміж дочку видавала. А тут подруга, яка все життя щось канючить. Вирішила Світлана подружці відмовити, мовляв: – Це плаття як пам’ять мені дороге, а ти носити нічого не вмієш, згадай, як ти підбір на моїх босоніжках зламала – навіть майстер полагодити не зміг.
– Ну і скнара ти Свєтка … Я всім розповім, як ти єдиній подрузі сукню пошкодувала.
– Давай так – якщо ти мені плаття зіпсуєш, то платиш мені 8 тисяч – саме стільки воно коштує.
– По руках, поверну в тому ж вигляді, що і взяла.
Відразу після весілля подружка Світлані дзвонить: – Ти що мені підсунула? Сукня по шву тріснула, вирішила мене обдурити? Захотіла нажитися на єдиній подрузі?
Світлані так прикро і за себе і за сукню стало – видала вона подрузі як на духу: – Поверни плаття в тому вигляді, що взяла. Інакше більше з тобою спілкуватися не буду, та й усім розповім, як ти людей дуриш!
У той же вечір принесла подруга Світлані сукню, вибачилася перед нею, мовляв плаття нормальне було, це вона на весіллі зайвого з’їла, ось і тріснуло воно, але швачка в майстерні за тисячу все зробила.
Ось така подруга. Світлана з нею тепер дуже рідко спілкується і більше нічого не дає.
Фото ілюстративне з вільних джерел
