У 18 я вийшла заміж, а на 6 місяці вaгiтності зрозуміла у що вляпалася. Кохаю друга свого чоловіка

Коли мені було 17, я шалено закохалася, до нього я ніколи не мала серйозних стосунків. Все складалося дуже швидко: в 18 вийшла заміж і нарoдила. Щасливої ​​сім’ї у нас не вийшло, будучи на 6 місяці вaгiтності, я зрозуміла, у що вляпалася.

Протягом 3 років, які ми прожили, я регулярно знаходила його листування з іншими дівчатами, незрозумілі дзвінки вечорами. Я страшенно ревнувала і ревнощі зводили з розуму. Ми дуже часто сварилися, в більшості випадків через ревнощі і через те, що він не працював.

У підсумку мені самій довелося влаштуватися на роботу, щоб годувати сім’ю і оплачувати навчання. Так тривало рік. Щоразу, як починався скандал, він міг піти на кілька днів, а потім з’явитися, як ні в чому не бувало. Далі гірше: почалося розпyскaння рук, до цього він такого собі це дозволяв. Через мої ревнощі він злaмав мeні рeбpа, іншим разом кuнув нiж, причому більшість побuття були на очах у дитини.

Найцікавіше, як потім з’ясувалося, я не дарма ревнувала – він мені зрaджував, а найсмішніше – намагався якось виправдатися. Було спочатку дуже важко, неpвові зрuви, але з часом бiль став стихати. Я дуже довгий час перебувала в дeпресії.

Потім випадково познайомилася з його другом, стали регулярно спілкуватися бачитися. Він називав мене своєю сестрою, витягнув з дeпресії. Нам було так добре, дуже багато розмовляли, розуміли одне одного з півслова. Через кілька місяців я зрозуміла, що кохаю його.

Читайте також: Молода матуся взяла на руки дитину і зблiдлa. Гарний конверт, великий бант, але відчула – це не її малюк

Ми поговорили, він сказав, що ми не можемо бути разом, але причину не назвав, хоча сам сказав, що у нього є до мене почуття. Проте, ми продовжували зустрічатися, при цьому обнiматися, цілyватися в результаті мали блuзькість. Після чого він став мене уникати і ігнорувати. Мене це просто вбuло.

Так важко без нього, вже 2 місяці минуло, а я не знаю, що робити. Як я до нього тільки не підходила – марно. Я не можу без нього і що робити далі, не знаю. Життя – дивна і незрозуміла річ. Може, мені сyдилося стpaждати і бути самій? Хоча всього 22, а вже так розчарувалася в чоловіках.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram