Віра і Наталя двійнята, різниця у віці у них хвилин 20. Росли вони з матір’ю та батьком в хорошій трикімнатної кварті, фактично в центрі міста (вартість у такої житлоплощі дуже навіть пристойна). Вони пізні діти, мама народила їх, коли їй було вже за 40. До повноліття дітей батько не дожив буквально кілька місяців.
Мама після цього більше року не могла отямитися, плюс ще немолодий вік давав про себе знати, потім взяла себе в руки, намагалася дати максимум дочкам – репетитори, найкраща школа в місті, секції, техніка і все в цьому дусі. Благо, що батьківський бізнес приносив стабільний дохід і дозволяв сім’ї ні в чому собі не відмовляти.
Коли дівчатам вже було по 20 років, молодша, Наташа, сказала, що час би уже їм рухатися своїми шляхами у житті і роз’їжджатися. Мама і Віра намагалися переконати молодшу, але не вийшло. Почалися тривалі конфлікти, мама постійно через за серце хапалася, з лікарень не вилазить, а Наталя весь час твердила, що хоче самостійності.
В результаті розміняли квартиру на три однокімнатні. Віра вибрала собі квартиру поруч з матір’ю – у одному будинку, тільки різні під’їзди, а Наталя почала пошук ідеальної квартири. Природно, що її запити наявним засобам не відповідали. Після того, як розміняли квартиру з Вірою і мамою Наташа практично не спілкувалася.
Об’явилася через рік. Виявляється, що квартиру вона собі не купила – так і не змогла вибрати нічого пристойного, всі гроші були спущені на оренду житла і гулянки. Природно, що увесь цей час вона не працювала. Прийшла плакатися до Віри, що роботи немає, чоловік її мрії з нею розбігся, та й взагалі виявився одружений, грошей у неї теж немає і взагалі нікому вона не потрібна.
Віра її жаліти не стала, сказала шукати роботу і самостійно зараз шукати житло. А буквально через місяць після цієї розмови, вона від мами дізнається, що та зібралася квартири свою продавати, щоб купити дві кімнати в гуртожитку – собі і Наташі.
– Вірочко, ну вона ж теж дочка мені. Ну як же дитина на вулиці залишився. Кожен мріє про свій куточок.
Віра запропонувала сестрі не продавати квартиру мами, а пожити разом з нею, на що сестра їй відповіла: – Я в 23 роки не збираюся жити з сестрою або матір’ю, тим більше в однушці. Мені потрібна своя житлоплоща, де я буду господинею».
Переконати маму так і не вдалося – тільки посварились, з сестрою теж спілкуватися бажання ніякого немає.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
