fbpx

Зібралися Галя з Геннадієм їхати в село, щоб все як у старовину було: знайомство, сватання. І вже речі в гуртожитку збирала, як відчинилися двері і на порозі з’явилася дама: в елегантному костюмі і капелюшку. Заявила вона, що весілля не буде

Зібралася Галка в місто їхати. 19 років прожила вона з батьками в селі і тут раптом надумала, що не хоче більше корів доїти – не її це справа. Були це 70-ті роки минулого століття. Батько у дівки був досить суворим, а мати добра жінка, але чоловіка в усьому слухала, ніколи йому не перечила.

Ну і тут тупнув батько ногою: – Нічого по містах роз’їжджати, хвостом там крутити, за сільського хлопця заміж виходь і все тут.

Галка в сльози. Впросила все ж батька відпустити її. Зібралася і наступного ж дня поїхала автобусом до райцентру. Квитків на залізничній станції на поїзд не виявилося. Але Галка додому повертатися не хотіла, знала, що вдруге батько не відпустить уже.

І раптом бачить хлопчина на москвичі під’їхав, дивиться на Галку. А вона з валізою в руках стоїть, розгублена вся. Домовилися, що за недорого до міста її довезе. А відстань майже двісті кілометрів. Але водій погодився. По дорозі базікали, сміялися. А в місті став Сашко (так водія звали) пропонувати Галці зустрітися, хотів навіть до неї через тиждень в місто приїхати. Але тільки Галку сільські хлопці не цікавили, вона впевнена була, що заміж вийде за міського.

І можна сказати, що так все і складалося. Влаштувалася Галя на трикотажну фабрику, жити стала в гуртожитку, з дівчатами на танці бігала. Там і познайомилася з Геннадієм. Хлопець вихований, ввічливий. Став він за Галкою доглядати: квіти дарувати, цукерки в кульках приносити, в кіно водити. І Галя закохалася в Геннадія до безпам’ятства. Ні про що і ні про кого думати не могла.

Сільська чорноброва дівчина з русою косою полюбила Геннадія всім серцем. Незабаром познайомив він Галю зі своєю матір’ю. Стали про весілля розмовляти. Майбутній свекрусі Галя сподобалася, і вона схвалила вибір сина. Галка від радості, як на крилах, літала. Повідомила батькам, що заміж виходить, а у відповідь отримала лист з дому. Батько суворо наказував приїхати додому з нареченим – на оглядини, так би мовити. «Інакше, – написав він, – весілля не буде».

Загалом, зібралися Галя з Геннадієм їхати в село, щоб все як у старовину було: знайомство, сватання. Взяла дівчина на роботі відпустку і вже речі в гуртожитку збирала, як відчинилися двері в кімнату і на порозі з’явилася дівчина, а точніше сказати дама: в елегантному костюмі і капелюшку. Даму звали Віолетта.

Познайомившись з Галиною, Віолетта тут же з порога оголосила, що весілля не буде, що Галя і Геннадій абсолютно не пара. І що вона, Віолетта, і є наречена Геннадія, – в сварці вони були цей час, а тепер помирилися. Приголомшила Віолетта Галину своєю появою і новиною, повернулася і пішла. Галка, кинувши збирати речі, побігла додому до Геннадія. Але вдома його не застала.

Тоді вона розповіла все матері Геннадія, і жінка відразу зрозуміла, що син її знову помирився з Віолетою. Мати щиро хотіла в невістки Галину, – Віолетта їй не подобалася, та до того ж старше Геннадія на сім років. Але вплинути на сина не могла. В той день так і не побачилася Галка з нареченим, а ввечері у них були квитки на поїзд. Галка до останньої хвилини стояла на пероні. І вже коли в тамбур зайшла, побачила, як біжить Геннадій, який крикнув їй: – Прости, нічого не вийде, іншу люблю.

До своєї станції Галка їхала в сльозах. Вдома на неї разом з нареченим чекали батьки. Що їм сказати і як тепер в очі батькові і матері дивитися? Та й сільські, напевно, знають вже про весілля. Вийшла Галка на своїй станції, озирнулася навколо: автобуса немає, сказали, що зламався. Попленталася вона до лавки, присіла і заплакала. І раптом під’їжджає знайома машина, а в ній Сашка.

– Знову чи що в місто тебе везти?

– Ні, тепер додому, в село. По дорозі розповіла Галка добродушному Сашкові, що не відбулася знайомство з нареченим, поскаржилася, що не знає, як тепер викручуватися буде. А Сашка, недовго думаючи, запропонував свою кандидатуру, тобто згоден він нареченим побути.

– Так як же можна? – Злякалася Галка.

– У тебе й ім’я інше. І що батьки твої скажуть? – Скажімо, що за паспортом Олександр, а друзі Геннадієм звуть, – так їм подобається. Ну, а мати моя нічого не скаже, – це ж тимчасово, щоб тебе виручити. Познайомлюся з твоїми батьками, ти в місто заїдеш, як ніби-то зі мною, а через місяць напишеш, що посварилися ви і розлучилися.

Боялася Галка гніву батька. Але погодилася, щоб Сашка кілька днів її нареченим побули. Приїхали в село. Батьки раді, дочку з майбутнім зятем за стіл ведуть, пригощають. Тут й інші родичі підійшли, вітають з майбутнім весіллям. У розпал веселощів припленталася старенька сусідка баба Дуня. Їй теж чарку налили: вона і рада. Випила, закусила, пісню затягла, а потім візьми і крикнув: – Гірко!

Галка з Сашком остовпіли, – щодо поцілунків у них домовленості не було. Сашка, ніби як, і не проти, а Галка сахається від нього в бік. Але баба Дуня не вгамовується: – Гірко ж, вашу мать! Чого не цілуєтеся?

– Та й, правда! – Сказав батько. – Майже що чоловік і дружина, поцілуйтеся, уважте гостей.

Нічого не вдієш: Галка з Сашком встали і спробували поцілуватися, але вийшло, що Сашка ткнувся в щоку Галці, – на тому і закінчився поцілунок. І тут баба Дуня, уважно стежила, знову як закричить: – А зять-то несправжній! Хіба наречений з нареченою так цілуються? Галка почервоніла, Сашка зніяковів.

– Соромляться вони, – сказала Галкина мати. Незабаром гості розійшлися. І тут Галкині батьки сіли навпроти молодих і попросили розповісти всю правду. Галка розплакалася, зізналася, що міський наречений кинув її і що довелося піти на обман.

– А немає ніякого обману! – Твердо сказав Сашко. – Я хоч зараз з Галею готовий одружитися! Люба вона мені, хоч і бачуся з нею вдруге.

Батько хотів дочкі прочуханку зробити, але мати заступилася. Та й Сашка на своєму стояв: – Хочу з Галею одружитися і все. І тут же Галці пропозицію зробив. Щодо весілля поспішати не стали, але вирішили, що зустрічатися будуть і почуття свої перевірять. Після цього поїхала Галка знову в місто. Тільки недовго вона там жила.

Читайте також: Для Наді стосунки з Валерієм були межею мрій: вона як в казку потрапила! Він її умив, одягнув, за кордон вивіз, світ показав. Та що там говорити, у неї зимових чобіт не було. Джинси і пара кофт, ось і весь гардероб. А потім казка закінчилась

Сашка щотижня приїжджав, і незабаром поїхала Галя з ним до рідного райцентру. Загалом, зіграли весілля; живуть уже сорок років разом. А їх дочка Лариса – подружка моя. І кожен раз, коли приїжджаю до них в гості, захоплююся цією парою – красивою, дружною, безжурною. До сих пір вони живуть в любові та злагоді. Загалом, зять справжнім виявився!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!

You cannot copy content of this page